Не претендую на абсолютну достовірність, але все–таки ризикну стверджувати: з–поміж російських письменників, які писали про перебіг Другої світової на теренах України, певно, найповніше і найширше розкрив тематику Віктор Астаф’єв. Навіть якщо знавці зможуть навести імена людей, які написали про це більшу кількість сторінок, твори прозаїка із Сибіру все одно залишаться серед найправдивіших. Жорсткі, без пригладжувань, без пропагандистського фальшу повісті Астаф’єва розкривають реальну правду воєнних буднів. Або ж те, що письменник вважав правдою і відстоював до останку — на відміну від деяких сучасників, які зі здобуттям слави дозволили «вмонтувати» себе у правлячий режим і старанно відробляли отримані пільги.