Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Виставка «Пекінська опера» експонувалася у 20 країнах світу. (Фото Укрінформ.)
Київська галерея сучасного мистецтва «А–Хаус» за допомогою зв’язків із Національним художнім музеєм ім. Лю Хайсу в Шанхаї представила зріз китайського сучасного мистецтва, яке вже кілька років поспіль тримає першість на світових арт–ринках. На днях у столичну галерею «Лавра» доставили 81 картину з арт–проекту Play ink ink play («Пекінська опера в сучасному китайському живописі»). Ця виставка за сприяння МЗС Китаю упродовж 20 років мандрує різними країнами світу. Спершу в арт–проект входили роботи винятково відомих майстрів старої школи, але за кілька останніх років колекція поповнилася малярськими описами сюжетів опери молодих митців.
Назва Play ink ink play має два визначення. Його можна розуміти як «грати» і як «китайська традиційна опера» або «музична драма». Всі картини так чи інакше відображають одну із форм традиційного китайського театру — пекінську оперу. Цей жанр сформувався в XVIII столітті, коли в Пекіні з музичного фольклору і ритуальних співів різних регіонів Китаю почав створюватися театр, який поєднав музику, вокальне виконання, пантоміму, танець, акробатику та бойове мистецтво. Всі ці компоненти плюс маски, грим і костюми акторів — це і є пекінська опера. Серед художників, які закохані в цей жанр, у Києві представлені Гуан Лян, Ліїн Фенмянь, Чен Шифа, Дін Ліжень, Чжу Чженьген, Хань Юй, Чжоу Цзінсінь, Шень Ху, Чжан Гуймінь, Не Ганьінь. Директор Національного художнього музею Шанхая ім. Лю Хайсу Джан Чанг на відкритті виставки сказав, що хотів би показати українському глядачеві багатий світ давнього китайського оперного мистецтва. «Особливої уваги заслуговують роботи майстрів, яких уже з нами немає», — зазначив Джан Чанг.
Українці не вперше стикаються з пекінською оперою — у Київ приїздив китайський театр, а також була фотовиставка робіт про оперу. Тож назви картин, які звучать, неначе окремі мініатюри — «Прощавай, моя невільнице», «Лі Бай напився у палаці», «Слухати живопис, напиваючись у ресторані», — деяким відвідувачам знайомі. Окремої уваги варті роботи Гуан Лян, засновника сучасного театрального живопису, Ліна Фенмяні, який поєднав традиційне китайське мистецтво з західним, «скульптури тушшю» Чжоу Цзінсіня. Кожен із художників малює вироблені за століття сцени, сюжети, героїв, їхню міміку і жести, при цьому характер робіт у кожного свій і немає двох подібних картин — навіть працюючи над однією темою, художники яскраво виявляють свою індивідуальність. Тож виставка за змістом і напрямами значно об’ємніша за назву.
З київської «Лаври» Play ink ink play переїде у Львівський палац мистецтв (4 грудня 2009 — 5 січня 2010) та в Дніпропетровський історичний музей (14 січня — 11 лютого 2010). Цей проект завершиться у червні 2010 року в Національному музеї ім. Лю Хайс, де Україну представлятиме відомий проект Миколи Журавля «Пасіка».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>