Найактивнішим цьогоріч виявився Крим. У Сімферополі участь у демонстрації, присвяченій річниці Жовтневої революції, взяли близько тисячі людей. Представники Комуністичної партії, «Союзу лівих сил» та Блоку Грача крокували центральними вулицями у піонерських краватках, після чого поклали квіти до пам’ятника Леніну й відкритому вже за незалежної України монументу «Постріл у спину» на Радянській площі. Під скандування «Хай живе великий жовтень» у Сімферополі «перерізали стрічку» й на новому пам’ятнику — першому секретареві Кримського обкому КПУ Івану Лутаку, а також меморіалі героям праці — вихідцям із півострова.
Значно менше відданих «революціонерів» зібрали інші міста. Зокрема, у Херсоні захід тривав близько півгодини. Мітинг завершився одразу після того, як люди, здебільшого похилого віку, поклали квіти до пам’ятника «вождю». У Полтаві ж представники лівих сил не змогли зібрати й сотні людей.
Чи не найбільш видовищною обіцяла бути хода в Запоріжжі. Зігнорувавши небезпеку «групового грипування», півтораста шанувальників ризикнули прийти на Фестивальний майдан, аби стати свідками розрекламованого комуністами розстрілу «Авророю» «білого дому». Дідусів і бабусь спантеличив і той факт, що замовлену в Петербурзі 12–метрову копію «Аврори» запорізьким проспектом Леніна тягнула іномарка — крутий «імперіалістичний» «Додж»!
Виступаючи на мітингу біля пам’ятника Леніну, нардеп–комуніст Олексій Бабурін сидів саме на «Доджі». Він намагався розігріти присутніх: от зараз ми стрельнемо по облдержадміністрації — і це символізуватиме зміну влади в Україні! Та зупинена поруч із «білим домом» картонна «Аврора» відмовилася давати сигнал. «Смикав–смикав якийсь чоловік за мотузку, але «бабах» не вийшов, — дотепно коментував конфуз очевидець на одному з інтернет–сайтів. — Шпигун відкрутив контргайку?» Тоді хтось із комуністів, аби бодай пискнути, задіяв... петарду.
У столиці ж комуністи не організували масових заходів уперше з часів проголошення Незалежності. Прихильники КПУ і Соцпартії обмежилися покладанням квітів до закритого риштуванням пам’ятника Леніну, який обіцяють відкрити після реставрації вже у грудні. «Я не здивуюся, якщо через п’ять років прихильники жовтневих подій 1917–го взагалі перестануть ходити до монументів своїх вождів, обмежуючись приватними посиденьками. Зрозуміло, що з кожним роком цих людей стає дедалі менше. Та основною причиною, чому не було масових заходів у столиці, став від’їзд по домівках студентів через ситуацію з грипом. Адже це основна категорія людей, які, щоб заробити 50 гривень, виходять для створення «масовки», — зазначив у коментарі «УМ» керівник київської міської організації УНА–УНСО Ігор Мазур (Тополя).