Розбиваємо «грипозні» міфи

Навіщо українцям у розпалі епідемії грипу та застуди лежати на дивані з підсоленим бинтом у носі? Від чого залежить ефект медово–гірчичної «диво–суміші», яка не снилася йогам? За якими правилами треба супроводжувати інфекцію, щоб не дати грипозним токсинам можливості осісти в різних органах та спричинити важкі ускладнення? Відповіді на ці та інші запитання «УМ» почула від завідувача відділу фітотерапії, системних методів профілактики та реабілітації НВК ЮСТАС Бориса Скачка. Наш співрозмовник за 20 років лікарської діяльності встиг попрацювати у відділенні ускладненого грипу, у першому в СРСР відділенні фітотерапії, на кафедрі фітотерапії в медінституті УАНМ, видати шість книг на замовлення Парламентської бібліотеки України (а загалом — 20 книг) та врятувати не одну тисячу пацієнтів.

Важите 100 кілограмів? Маєте пити щодня п’ять літрів рідини!

— Борисе Глібовичу, що ви можете порадити для профілактики грипу тим українцям, які не влилися в епідпроцес?

— У першу чергу — масковий режим. Маска захищає від зараження навіть краще ніж вакцина. Звісно, якщо ви будете правильно використовувати цей засіб: змінювати через кожні 3–4 години носіння, щодня прати, добре прасувати (щоб спалити вірусні та бактеріальні частки, які могли затриматися в пов’язці). Прийшли додому — зробіть корисну процедуру для носа. Треба скрутити з марлі турунди, занурити їх у 3–5% розчин морської солі, засунути в ніс і лягти на спину. Вдих треба робити через ніс, тоді розчин нагрівається, випаровується, йде по всіх носових ходах. Сіль стимулює секрецію слизової — з’являється мокротиння. Тоді слід витягти бинт, прочистити ніс і покласти нові турунди.

— І скільки разів це робити?

— Поки все не вичистите. Ви самі відчуєте. Для профілактики грипу також варто надавати перевагу рослинним продуктам, щоб насичувати організм вітамінами і потроху чистити його за допомогою клітковини. А ще — берегти печінку, бо в нормальному режимі вона очищує організм від бруду, що в нього потрапляє. А під час хвороби цей орган ще й забезпечує вироблення імунітету. Тому введіть у свій раціон насіння розторопші. Це рослина–гепатопротектор, яка підтримує печінку, посилює її здатність фільтрувати кров. Вживати розторопшу треба приблизно впродовж півтора місяця. Почніть зараз, і до зими печінка буде у значно кращому стані. Обов’язково подбайте про водний режим — поступово збільшіть кількість рідини, яку ви вживаєте. Загалом людина має щодоби заливати в себе рідину обсягом 4–5% від ваги власного тіла. Тобто жінка вагою 65 кілограмів має за добу споживати 3 літри рідини, а чоловік вагою 90 кілограмів — 4,5 літра — краще у вигляді соків, компотів, чаю, супів, а не просто води. Яблуко можна з’їсти — там також вода.

— Для профілактики цього достатньо?

— Цілком. Але, якщо хочете, я вам опишу йогівський варіант пози лева в моїй інтерпретації. Треба не висунути язик до рівня пупка і ричати на своє віддзеркалення, а взяти невелику тарілочку, розмазати по ній ложку меду. Для більшого ефекту можна капнути туди соку цибулі, часнику, ефірної олії евкаліпту, чайного дерева...

— Сік алое можна?

— Будь ласка. Кілька крапель соку хріну, часнику, трохи гірчиці — вибирайте, що більше подобається. А тоді — вилизуйте! Коли людина це робить, у неї напружується язик, посилюється прилив крові до горла — підвищується імунітет у «вхідних воротах» інфекції. А мед, проходячи по слизовій, б’є бактерії. Крім того, зникають застійні явища в лімфатичних вузлах, розташованих у цій зоні. А це чудова профілактика фарингітів, назофарингітів, трахеїтів, бронхітів, тонзилітів, навіть аденоїдів та захворювань легеневої системи. Хочеться посилити лікувальний ефект? Розмажте ложку меду не по блюдцю, а по середній, великій тарілці.

— А чи треба полоскати горло відварами трав чи розчином хлорофіліпту?

— Горло — було б непогано, але всі полощують корінні зуби та язик. Далі — виникає блювотний рефлекс, і безпосередньо в горло потрапляють лише окремі крапельки рідини. Тому краще вилизуйте тарілки, бо мед із іншими цілющими компонентами спокійно проходить по всій зоні.

Аспірин, малина і липа «луплять» по нирках

— В усіх пам’ятках для населення лікарі зазначають, що високу температуру при грипі та застуді не можна збивати аспірином. Чому?

— У жодному разі не можна застосовувати не тільки аспірин, а й інші жарознижувальні ліки, і навіть малину, липу та калину! Бо і в ліках, і в рослинах містяться однакові жарознижувальні речовини, які порушують кровопостачання у нирках. Виходить, що наш основний фільтр, який викидає з організму основну масу грипозних токсинів, отримує менше крові. «Пригальмовані» нирки не продукують сечу, і в крові з’являється довгоочікуваний надлишок рідини. Одночасно аспірин та всі його похідні спричиняють прилив крові до шкіри. Зайва рідина попрямувала до потових залоз. Хворий спітнів та охолодився. Усі плескають у долоні: жару немає, деяка частина токсинів вийшла з потом. Ефекту начебто досягнуто­.

—  І що в цьому поганого?

— Людина відчула тільки тимчасове полегшення. Нирка — більш спеціалізований орган із виділення токсинів, ніж потова залоза. Останньою можна підстрахувати нирку, але ж не замінити. А тут іде заміна сильнішої системи на слабшу. Токсини, зрозуміло, лишаються в крові. Вірус їх постійно виробляє, а видалити їх стає все важче, бо нирки «пригальмовані». Про те, що в організм постійно треба заливати рідину, теж ніхто не думає. Токсини концентруються й починають «лупити» по різних органах — виникають ускладнення. І якщо при легкому перебігу грипу цю інтоксикацію ще можна так–сяк пережити, то при важкому перебігу це стає надто небезпечним.

— Якось дивно чути, що малину також не варто вживати. Але ж малинове варення і липовий чай — найпопулярніші народні ліки при грипі та застуді...

— Так, але народ реагує на що? На зовнішні спецефекти. Вважається, що потогінний ефект — це дуже добре, бо відбувається покращення очистки крові. Але якою ціною?! Тому краще пити просто чай, без липи і малини.

— А чим тоді збивати жар?

— Нічим! Один із факторів стимуляції імунної системи — це висока температура від 38 до 38,5, максимум 39 градусів. При цій температурі на п’яту добу захворювання в людини виробляється власний інтерферон — речовина, яка дуже ефективно нищить патогени. І якщо температура не повзе вище 39, нічого страшного не буде. Це контрольований діапазон. А якщо ми правильно супроводжуємо інфекцію, то вище 39 градусів і не полізе.

— Правильно супроводжувати — це лежати і пити багато води?

— Пити, але не води.

— А чого?

— Теплого компоту, соку, морсу, чаю — краще зеленого, чорного не треба. Потрібна рідина, але з чимось. Просто вода не підходить, тому що організм бере її не так швидко, як нам хотілося б. А при грипі надзвичайно важливий високий темп руху рідини в організмі — тоді токсини постійно вимивають через нирки й виходять разом із потом, а не концентруються в різних органах.

Їсти хочеться? Перехочеться!

— Цікаво, чому організм так мляво реагує на універсальну рідину «без кольору, смаку та запаху»?

— Бо циркуляція по судинах — дуже енергоємний процес. Довжина судинного русла однієї людини (враховуючи всі артерії, вени, капілярчики) становить 100 тисяч кілометрів. Щоб проштовхнути туди воду, треба добре постаратися. І щоб виштовхнути рідину через нирки, теж слід витратити енергію. Так от, вода для цього процесу нічого, крім самої себе, не несе — жодної калорії, жодної поживної речовини. Сама по собі не дуже подразнює шлунок. А якщо ми беремо чай, узвари, соки, компоти, можемо якесь варення розбовкати в теплій воді, рідина швидко потрапляє за призначенням. У всіх фруктах є органічні кислоти, які подразнюють шлунок. Речовини сигналізують: «Ми вже тут, починай працювати». І шлунок відразу ж береться за роботу. Крім того, у фруктах містяться вуглеводи, низка вітамінів, мікроелементів, які дають організму енергію для проштовхування рідини по судинах. А для максимального полегшення процесу рідина не повинна бути ні холодною, ні надто гарячою, а мати температуру тіла — близько 40 градусів. Якщо хворий буде пити сік із холодильника або щойно заварений чай, організм усе одно буде витрачати енергію і час на підігрів чи охолодження, хочемо ми або не хочемо.

— Із напоями зрозуміло. А що з їжею? Чи існує перелік продуктів, які сприяють швидшому одужанню пацієнта? Манна каша, наприклад?

— Я б не радив хворому на грип харчуватися чимось іншим, крім соків, компотів, чаїв, максимум киселів. Грип і їжа — речі несумісні. Має бути чітка послідовність — закінчився грип, тоді пішла їжа.

— Це серйозно?! Хворому, бува, і картоплі, і борщу з салом хочеться. А деякі лікарі взагалі кажуть, ніби хворому на грип обов’язково слід їсти м’ясо, щоб організм мав із чого «ліпити» білкові імунні клітини.

— Їсти хочеться — перехочеться. Сьогодні всі борються з зайвою вагою, ось вам і нагода схуднути за ті п’ять днів, що триває грип. У крайньому разі можна ввести в раціон фрукти, овочі, якісь салатики на олії (без майонезу і ковбаси!), які швидко «вискакують» зі шлунка в кишечник. Тільки не м’ясо, якщо ви не ворог своєму здоров’ю. Бо коли людина поїсть каші, макаронів, а в найгіршому випадку — котлет та ковбаси, деякий час у шлунку стоятиме «пробка», що не пропускає рідину. Механізм простий. Шлунок — це мішок. Щось туди потрапило — шлунок розтягнувся. Але він не скорочується рівномірно з усіх боків. По стінках «мішка» пішла перистальтична хвиля, і та маса, що була біля стінок, переноситься в дванадцятипалу кишку. Уся їжа, яка приходить пізніше, лягає в центр того, що прийшло раніше. Вода крізь цю масу не просочується — така механіка. Інакше їжа не могла б «варитися». І поки ця «пробка» не просунеться далі, дорогоцінна волога не зможе потрапити у кров. Причому страва з крупи «заліплює» шлунок на півтори–дві години, а свиняча відбивна — на всі шість. За цей час із організму з потом і диханням випаровується літр–півтора води. Хворий п’є чай та сік чашками, а вгамувати спрагу в нього ніяк не виходить. Рідина чекає своєї черги після м’яса. Температура лізе вгору, кров густішає, токсини майже не виводяться, бо нема з чим, йде загальна інтоксикація організму. Стан погіршується. От і все — тепер «ловіть» ускладнення.

У мене був такий випадок — пацієнтка, хвора на грип, викликала лікаря, коли вже пішла інтоксикація. Приїхав, дав поради. Жінка п’є рідину, процес іде. Стан поліпшився — їй захотілося їсти. От вона й закинула в себе добру порцію вівсяночки. Каша заліпила шлунок на дві години, а далі — заливай води, не заливай, рідина за призначенням не доходить. І хворій упродовж двох годин стало так погано, що мало не здалося. На все життя запам’ятала ту вівсянку...