Не хочеться писати про те, що роки біжать швидко, бо роки завжди біжать швидко. І навіть тоді, коли вони минають дуже скоро, коли минуле здається таким близьким, вони, роки, завжди і неминуче притрушують спогади пилом. Отак і наша Помаранчева революція, яка почалася 22 листопада 2004 року, і незабаром «матиме» п’ять років, припала порохом... Будьмо відверті: не тільки пилом часу, а й брудом політикуму.
Усе це ніби було недавно — а ніби й так давно. А деколи здається, що й ніби не з нами... Найприкріше, коли її — Помаранчеву революцію — не хочуть і згадувати. Люди зневірилися, розчарувалися, і взагалі з відразою ставляться до політики — на жаль, постреволюційна смута затьмарила саму революцію. Але, гортаючи підшивку «УМ» за 2004 рік, переглядаючи старий журналістський блокнот (на ньому збереглася наліпка «Яйцем вдарений» — пам’ятаєте таку?), дивишся на ті події по–іншому. Щось оживає.
Отже, 10 листопада, 2004 рік
Якраз минав термін, коли Центральна виборча комісія мала оголосити результати першого туру президентських виборів. У ЦВК тягли із підбиттям висновків до десятого, останнього, дня, бо розуміли, що після підрахунку всіх протоколів попереду буде «помаранчевий» кандидат. А треба було зробити так, щоб лідером громадської думки максимально довго утримувався Віктор Янукович.
Усі чекали, доки «підрахуї» опрацюють останні 2,5% протоколів. «Гальмом» першого туру став округ №100 із центром у Кіровограді — найскандальніший округ усіх виборів. Члени тервиборчкому від провладного кандидата бойкотували засідання, бо в регіоні переміг Ющенко. За рівнем порушень і безміру Кіровоград порівнювали з «бойовим» Мукачевом.
Останню ніч у ЦВК не спали: засідання тривало ще з 9 листопада. Нарешті ввечері Центрвиборчком підбив підсумки: за Ющенка проголосувало 11 125 395 виборців, а за Януковича — 10 969 579. Тобто 39,87% проти 39,32%. При цьому Ківалов і команда не врахували результати виборів у горезвісному 100–му окрузі та двох ТВК Черкащини. Якби їх визнали — розрив був би ще більшим.
Третім фінішував Олександр Мороз — 5,81%. Поки ЦВК рахувала останні протоколи, Ющенко домовився із головним соціалістом про підтримку в другому турі. Мороз поставив умову: соціалісти підставлять плече Ющенку, якщо блок «Сила народу» проголосує за політреформу. Ту горезвісну реформу, яка так скособочила державний устрій.
10 листопада про підтримку Ющенка заявила команда столичного градоначальника Олександра Омельченка. Хитрий мер побоявся виступити на боці Ющенка особисто, тому виголосив підтримку через свій «громадський штаб».
Перед тим «помаранчевого» кандидата підтримали Анатолій Кінах, група депутатів із Народно–демократичної партії, комуніст Борис Олійник.
Ввечері Віктор Янукович дав згоду провести дебати із Віктором Ющенком, хоча тривалий час відмовлявся йти в прямий ефір з опонентом. Штаб Януковича мотивував відмову тим, що команда Ющенка мусить вибачитися за образи, хоча насправді всі розуміли: штаб у кінотеатрі «Зоряний» боїться можливих ляпів.