КОЛОНКА ЕКСПЕРТА

Санітарія для довкілля

      Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 265, якою затвердив Програму поводження з твердими побутовими відходами. Програма передбачає розробку аналогічних регіональних програм.

Наш коментар

      Україна заявила про своє бажання інтегруватися у цивілізовану Європу, тому це питання набуло не лише екологічного, а й економічного та політичного змісту. Аби нашу країну розглядали як реального кандидата до вступу в СОТ, необхідно всі сфери її життєдіяльності привести у відповідність до західних стандартів.

      У населених пунктах України щороку накопичується близько 35 мільйонів кубометрів твердих побутових відходів. Їх захоронюють на 770 полігонах загальною площею майже 3 тисячі гектарів та частково утилізують на сміттєспалювальних заводах. Санітарним очищенням населених пунктів займаються 918 підприємств, з яких 20 відсотків — приватні. Проте рухомий склад спеціалізованих автопідприємств застарілий, майже 75 відсотків автомобілів підлягають  списанню. До того ж кількість побутових відходів, захоронених на полігонах, перевищує допустимі норми. Такі місця стають джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод. Не вирішено й питання створення нових полігонів. Із чотирьох сміттєспалювальних заводів, побудованих ще за радянських часів, працюють  лише  Київський  і Дніпропетровський.

      Основною проблемою галузі є низька плата за утилізацію твердих побутових відходів та обмежені фінансові можливості місцевих бюджетів. Зростає кількість відходів, які вивозять на стихійні, несанкціоновані сміттєзвалища. Їх загальна площа сягнула 500 гектарів.

      Для розвитку цієї галузі необхідно залучати приватні кошти. За приблизними підрахунками, з відходами економіка країни втрачає щороку щонайменше 2 млн. тонн макулатури, 600—700 тис. тонн полімерів, 500—600 тис. тонн металів, близько 800 тис. тонн скла, понад 500 тис. тонн текстилю. І це при тому, що існуючі технології дають змогу повторно все це переробляти.

Суднобудуванню — «зелене світло»?

      Нещодавно проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості України», внесений народним депутатом Станіславом Гуренком, парламент прийняв за основу. У ньому передбачається подовжити пільги для цієї галузі до 2011 року включно.

Наш коментар

      Подовження дії пільг для цієї галузі призведе до скорочення доходної частини бюджету. Відповідно до статті 27 Бюджетного кодексу України, суб'єкт законодавчої ініціативи повинен подати пропозиції про видатки, які належить скоротити, або пропозиції про джерела додаткових доходів. Але Станіслав Гуренко не зробив цього.

      Крім того, пропозиція щодо встановлення першочерговості відшкодування сум податку на додану вартість для підприємств суднобудівної промисловості порушує принципи побудови системи оподаткування, відповідно до яких належить забезпечувати однаковий підхід до суб'єктів господарювання.

Резервний мінімум грошей

      Національний банк планує з третього кварталу цього року встановити мінімальний незнижуваний обсяг обов'язкових резервів для комерційних банків (тобто відсоток від суми обов'язкового резервування), який повинен щоденно станом на кінець операційного дня бути на кореспондентському рахунку комерційного банку в НБУ.

Наш коментар

      Низка банків не має необхідного рівня обов'язкових резервів, а підвищує його лише при наближенні звітної дати. Це створює підвищений попит на грошові ресурси і дестабілізує ситуацію на міжбанківському ринку. Середній норматив обов'язкових резервів для банків складає 7,7 відсотка від обсягу залучених коштів і 5,2 відсотка, враховуючи право банків частково формувати резерви за рахунок коштів у своїх касах. Нацбанк встановив диференційовані (до 10 відсотків) нормативи обов'язкового резервування по різних пасивах.

(За матеріалами Інституту реформ).