Уся бухгалтерська спільнота країни переживає потрясіння. Починаючи з 1 квітня, працівники рахівниці чи то калькулятора мали вишикуватися у чергу до банків — відкривати ПДВ-рахунки. Так велить указ Президента. Щоправда, як кажуть, указ нелегітимний, тому що сферу оподаткування регулюють закони, а не укази. Але, мабуть, дуже вже розсердився глава держави на податківців, які втягнули країну в тривалі розборки навколо повернення цього податку. Розсердився — і видав цей указ. Сталося це місяць тому. Отже відтепер буде запроваджено новий порядок адміністрування ПДВ. Порядок затверджено спільною постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку «Деякі питання, пов'язані зі справлянням податку на додану вартість». Згідно з постановою, розрахунки з ПДВ з 1 квітня 2004 року здійснюють винятково через ПДВ-рахунки. Проте 30 березня Президент, порадившись з Миколою Азаровим, перенiс термiн введення в дiю рахункiв з ПДВ на 1 травня цього року.
Українські бухгалтери звикли до стресів і муштри з боку фіскальних органів. Напевне, так уже судилося нашій економіці — прожити другу половину дев'яностих і розпочати нове сторіччя під гаслом дискусій навколо ПДВ і сотень змін до нього. Коли вже всі второпали, що він став джерелом корупції, пролунала пропозиція покласти край «безприв'язному утриманню» численної і наділеної грізними повноваженнями армії податківців. «ДПА фактично не підпорядковується урядові», — заявив голова парламентського Бюджетного комітету Петро Порошенко і запропонував об'єднати потенціал ДПА, Митниці та Міністерства фінансів у Міністерство державних доходів, що відповідатиме структурі цивілізованих держав.
Проте до такої реформи вище керівництво виявилося не готовим. Зате після гучної наради з проблем функціонування і адміністрування ПДВ з'явився президентський указ про запровадження ПДВ-рахунків. Утім місяць, що сплив, не приніс бухгалтерам нічого нового, крім метушні, безладу та згаданої постанови, а створена за дорученням Президента робоча група з розслідування методів відшкодування ПДВ на чолі з Тетяною Корняковою поки що так і не оприлюднила перших результатів своєї діяльності. Тож тепер якраз доречно нагадати прогноз, висловлений Петром Порошенком по закінченні тієї наради: «Сподіваюся, що політична воля, яку продемонстрував Президент, не буде заблокована главою Адміністрації Президента, його родичами та друзями з податкової».
У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідальність за прийняті рішення ніколи не була притаманна урядові, очолюваному Віктором Януковичем. На підтвердження цього досить навести історію iз запровадженням голографічних знаків на товарах. Кабмін увів з 1 липня 2003 року наскрізні акцизні марки з голограмою на алкоголь і сигарети для контролю ринків алкогольних напоїв і сигарет. Коли всі виробники і реалізатори продукції «стали на вуха», очманівши від перспектив такого «убезпечення» товарів від підробок, пролунав свисток про відбій. Президент 22 березня вніс зміни у свій указ від 27 грудня 2002 року (№1234), ліквідувавши тим самим монополію спеціалізованого підприємства «Голографія» (Київ) на виробництво голографічних елементів акцизних марок для алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Не виключено, ще одним зразком подібної адміністративної творчості стане й запровадження ПДВ-рахунків. Спочатку, згідно з указом, цю систему адміністрування податку належало ввести в дію з 1 липня цього року. Але урядовці не впоралися із завданням у десятиденний термін, відведений главою держави для підготовки відповідної постанови, бо вирішили спочатку вивчити досвід Болгарії з цього питання. Лише 24 березня набув чинності «Порядок справляння до державного бюджету податку на додану вартість і обігу коштів податку через окремі поточні і/або реєстраційні рахунки платників цього податку зі спеціальним режимом їх використання». Проте Президент не дає урядові часу на розкачку і 9 березня підписує Указ «Про внесення змін до Указу Президента України від 1 березня 2004 року N259». Згідно з цим документом, новий порядок адміністрування ПДВ запроваджують не з 1 липня, а з 1 квітня 2004 року. Уряд також доручив Держказначейству до 1 квітня затвердити порядок відкриття в його органах окремих реєстраційних рахунків і обігу коштів через ці рахунки.
Пилюлю підсолодили: перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров пообіцяв, що після перших трьох місяців роботи за новим порядком адміністрування ПДВ уряд проаналізує зроблене і, якщо справдяться розрахунки, може знизити ставку ПДВ. За словами директора департаменту податкової і митної політики Міністерства фінансів України Петра Андрєєва, таке зниження відбудеться у випадку, якщо парламент врахує пропозиції Президента України до законопроекту № 4000-1 (про зміни в деякі закони України з питань оподаткування у зв'язку з ухваленням держбюджету на 2004 рік) і законодавчо закріпить їх в одному або декількох законах до 1 серпня поточного року. Як уточнили в Мінфіні, якщо відповідну норму затвердять ще до кінця першого кварталу поточного року, то таке зниження відбудеться у два етапи: з 1 січня 2005 року до 17 відсотків, а з 1 січня 2006 року — до 15.
Отож бухгалтери повинні постаратися і ретельно виконати все належне для «імплементації» нового порядку на українському грунті. Тим паче що від їхньої правильної поведінки, можна сказати, залежать стосунки країни з таким вигідним позичальником уряду, як Міжнародний валютний фонд. Рада директорів Міжнародного валютного фонду 29 березня затвердила нову програму співпраці з Україною, «упереджувальний stand-by». Нагадаємо, МВФ постійно дорікали українській стороні тим, що в неї відсутня система обліку простроченої заборгованості з ПДВ. Та й у контексті переговорів про вступ України до Світової організації торгівлі забито величезний цвях у вигляді скромної вимоги: розв'язати проблему повернення ПДВ.
Чим обернеться для української економіки ця лихоманкова жестикуляція, розрахована на зовнішній ефект, побачимо вже найближчим часом. Прихильники нової системи адміністрування ПДВ, зокрема Петро Порошенко, вважають, що у бюджеті з'явиться додатково три мільярди гривень, і всі процеси навколо ПДВ набудуть прозорості. Противники ж , і серед них народний депутат Сергій Матвієнков, прогнозують, що ПДВ-рахунки «вимиють» обігові кошти підприємств, а експортно-орієнтовані підприємства все одно не зможуть накопичити необхідної суми коштів на спецрахунках і змушені будуть іти з простягнутою рукою до Держказначейства, аби з державного бюджету їм компенсували ці виплати. Проблема залишиться, тому що найефективніший метод її вирішення було виписано у законі №4000-1 (Президент наклав на нього вето).
Серед підприємців ходять чутки, що ПДВ-рахунки, можливо, скасують. Чому б і не бути цим чуткам, якщо для підприємців переконливішими є положення чинного закону про ПДВ? Представників малого і середнього бізнесу не переконали запевнення Миколи Азарова, що підприємства матимуть змогу маневрувати своїми коштами на спецрахунку в разі, якщо не матимуть боргів перед бюджетом. Народний депутат Євген Жовтяк пояснив, чим продиктовано цей скепсис. «Запровадження таких рахунків, — наголосив він, — є порушенням законодавства. Згідно з чинним законом про ПДВ, кошти, які надходили за звітний період, підприємство може використовувати на власний розсуд. Введення спецрахунків з ПДВ заморожує значну частину обігових коштів. Очевидно, що в правовій державі людей, які видають подібні укази і подібні постанови уряду, належить притягати до кримінальної відповідальності. Коментар пана Азарова, що введення рахунків з ПДВ не є заморожуванням коштів, можна пояснити лише прогалинами в його економічній освіті. Освіта маркшейдера не дозволяє йому збагнути всю глибину такого складного податку, яким є податок на додану вартіть».
За словами радника глави НБУ, президента аналітичного центру «Академія» Олександри Кужель, тридцять громадських організацій підписали заяву проти введення ПДВ-рахунків і подали її до Міністерства фінансів. За пiдрахунками панi Кужель, внаслiдок застосування ПДВ-рахункiв вимивання коштiв пiдприємцiв становитиме 16 вiдсоткiв. Громадські об'єднання, зокрема Асоціація українських банків, Інститут конкурентного суспільства та Фонд захисту підприємництва, заявили на спільній прес-конференції, що першим порушником засад регуляторної політики став саме той, хто має контролювати їх дотримання, — Кабінет Міністрів України.
Тетяна КОВТУН.