«Азовмаш» — машина з перемелювання кісток

       Команда Андрія Підковирова схожа на танк — рухаючись уперед назустріч золоту національного чемпіонату, «Азавмаш» буквально підгортає суперників, навіть найіменитіших. На маріупольців у Києві чекали, тим паче що нагода попсувати майже ідеальну статистику суперника випала в матчах, які проводилися на головній арені країни — в Київському палаці спорту. Минулий регулярний чемпіонат — 2002/2003 — «Азовмаш» закінчив лише з трьома поразками (дві з цих «пробоїн» отримані саме в матчах із БК «Київ»). Перед зустрічами у столиці цього разу азовці мали в пасиві два програші. Тобто зрозуміло, що «бекам» потрібні були перемоги — хоча б задля задоволення емоційних потреб керівництва на чолі з Олександром Волковим та самих гравців перед початком «плей-оф». Крім того, у таблиці регулярної першості у спину «Києву» дихають одразу дві команди — МБК «Одеса» і «Хімік», котрі цілком спроможні відібрати в «жовто-зелених» другу позицію. А часу до кінця чемпіонату — на заячий скік.

      Вхід був платний — від 3 до 5 гривень, але вболівальників столичних беків прийшло чимало. До речі, мали свою групу підтримки й гості, що досить нетипово для вітчизняних баскетбольних турнірів. Для маріупольських фанатів було відведено окремий сектор, де вони, одягнуті в кольори команди — синьо-білі футболки,  палко підтримували своїх.

      У середу, як уже повідомляла «УМ», гості перемогли з рахунком 72:85. Обидві команди боролися до останнього. До середини третього періоду суперники йшли в рахунку пліч-о-пліч. Центровий «Києва» Олександр Окунський у першій половині гри наполегливо виводив команду вперед, а потім, припустившись низки помилок, сів на лаву майже до кінця поєдинку. Невиразною була гра Стівена Гудріча (в активі американця лише очко), вiн теж був відправлений у резерв емоційним тренером Ренато Паскуалі. В «ендшпілі» за справу міцно взялися азовмашівці Євстратенко, Гуртовий та темношкірий Хемілтон, котрі стабільно влучали в кошик, у тому числі наприкінці поєдинку — зі штрафних. Хоча Олександр Волков та його помічники після матчу, обурені суддівством, висловили арбітрові все, що думають, адже він буквально «зафолив» команду господарів у вирішальні хвилини зустрічі. Той виправдовувався: «А що я міг зробити, він же на мене лаявся» (це про Пржеорського).

      Наступного дня багато хто очікував реваншу, адже стало відомо, що за Маріуполь через травму руки не зможе зіграти американець Лорінца Херрінгтон. Щоправда, другий матч поспіль не грав і один із лідерів киян — Андрій Лебедєв, котрий теж лікується. Але знову на коні були гості — 67:69 (15:16, 20:17, 24:21, 8:15). Цього разу аж до останньої секунди не було відомо, хто переможе. Незадоволені суддівством «беки» знову не соромились у висловах на арбітрову адресу, Ренато Паскуале від своїх підопічних у цьому не відставав. Ледве не розпочалася бійка між Реджі Гірі та Андрієм Ботичевим — так матч досягав свого апогею. На початку останньої хвилини м'яч був у руках «беків» за нічийного рахунку. І тут зіграв роль його величність випадок: втрата господарів, і Маріуполь, не чекаючи овертайму, переграє захист конкурентів. Вдало атакує дует Харченко—Ботичев — останній закидає вирішальний двоочковий.

      Після цього матчу Андрій Підковиров, головний тренер «Азовмаша» висловився про гру так: «Перемогою задоволений, а не задоволений тим, що в нас було лише сім чоловік. Але вони, до речі, виявляли величезну волю і бажання перемогти, адже другий день був складнішим за перший».

      Турнірне становище команд (загалом до «плей-оф» слід зіграти по 44 матчі): «Азовмаш» — 38 перемог (2 поразки), «Київ» — 32/10, «Одеса» — 31/11, «Хімік» — 31/11, «Миколаїв» — 23/19, «Будівельник» — 21/23, «Дніпро» — 21/21, «Сумихімпром» — 19/25, ВОЗКО — 14/30, «Львівська політехніка» — 12/32, «Пульсар» — 14/30, «Росава» — 4/42.