Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Андре Лабан на тлі свого унікального живопису. (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)
Закохані у підводний світ добре знають його ім’я. Андре Лабан — людина з команди легендарного Жак–Іва Кусто, інженер і лоцман не менш легендарної «Каліпсо», що десятиліттями борознила світовий океан і стала частиною нашого життя завдяки популярному фільму «Підводна Одіссея команди Кусто». Але у даному випадку Андре Лабан цікавить нас не стільки як уламок морської сім’ї Кусто, як новатор у живописі та експериментатор у фотографії.
Сьогодні він третій день як у Києві: приїхав на відкриття своєї першої арт–виставки в Україні, хоча й частий гість на цих теренах — відвідує щорічний кримський зліт дайверів «Срібна акула». 81–річний чоловік намагається хутко рухатися залами галереї «Мистецька збірка», що по вулиці Терещенківській, й приділити увагу всім бажаючим: журналістам, об’єктивам камер, мисливцям за знаменитостями, які хочуть з ним сфотографуватися. Він ще досі, як у часи Кусто, щодня голить голову. Як ознаку бонтону носить у кишені російськомовний словник і вражає навколишніх російськими фразами, вимовленими з французьким прононсом. Хоча мав би все це робити українською, адже прізвище Лабан — успадковане від батька Адольфа, який із безводного Львова десь у часи Першої світової через усю Європу мандрував до порту Марсель з одним лише призначенням: у 1928 році народити там сина. Батько ще довго наповнював Андре ностальгійними спогадами про рідну Україну, та водна стихія притягувала хлопця більше — поки він не наважився у 52–му попроситися у команду до Кусто.
«Я був радий познайомитися з ним, — пригадує Лабан. — Це був дуже вимогливий чоловік, який водночас багато віддавав. Бути членом його команди — велике щастя, яке тривало для мене фактично 20 років, стільки я провів на борту човна». Так Кусто став непрямим каталізатором винаходу Лабана — підводного живопису. Свою першу картину під водою він створив у 1962 році. Але за 40 років, що минули відтоді, накопичив у власній колекції трохи більше 20 робіт. Шість картин представлені у Києві. На них — у прямому сенсі морські пейзажі: смарагдово–блакитні, як колір морської води. За весь цей час художник зобразив підводний світ кількох морів, включно з Чорним.
Свої роботи Андре Лабан пише шпателем, широкими й густими мазками накладаючи олійну фарбу на спеціально оброблені перед тим полотна. «До мене цього не робив ніхто. Зараз є послідовники, але учнів я не маю», — каже художник. Ідея підводного живопису навідала його на борту човна, коли він усвідомив, що «є багато гарних речей не лише на «Каліпсо», а й під «Каліпсо». Як мсьє Лабан створює свої унікальні роботи, наочно презентує короткий фільм, що показують тут же у «Мистецькій збірці».
Інша частина виставки — авторська фотографія, з автором у ролі моделі. Упродовж 70—80 років Лабан захопився експериментальним фотографуванням, знімаючи інтер’єр із собою у різних ракурсах, а потім накладаючи зображення одне на одне, так що у результаті на фотографії виникали дві ідентичні людини, що комунікують між собою. Его та альтерего у вигляді монахів, відвідувачів кнайпи чи художника та натурника. Директор галереї Максим Волошин стверджує, що ці фотографії надруковані вперше: «Андре займається фотографією та живописом як некомерційними проектами. Проте галерея завжди хоче зробити з мистецької події комерцію, щоб просто «відбити» гроші, а не заробити. Тому фотороботи ми продаємо по 200 доларів, а картини — по 2000—2500 євро». Жодна робота на виставці не підписана. Художник каже, що кожну роботу людина розуміє по своєму, тому й знайде їй свою власну назву. Подивитися на підводний світ члена команди Кусто можна до 29 листопада.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>