Цибуліно з Донецька

Коли сьогодні перед нами постала проблема поширення вірусу грипу, кожен із нас серйозно задумується про методи профілактики та боротьби з цією хворобою. А от десятирічний мешканець Донецька Вадим такими проблемами ще не переймається. Організм десятирічного хлопчика ніби за чиєїсь мудрої сторонньої підказки сам знайшов правильний захист. І до того ж дієвий. Ще з раннього дитинства хлопчик любить цибулю. Їсть її навіть без хліба і солі, як яблука. У його раціоні цей нехитрий і доступний продукт має бути кожного дня. Тому Алла Косолапова, бабуся Вадима, кожного тижня купує на базарі кілька кілограмів цього овочу і несе додому. Цей ритуал старенька дисципліновано виконує щотижня вже багато років — з того часу, як онук «підсів» на цибульку. А сталося це, коли малий ще тільки–но навчився сам їсти.

«Гризе її Вадимко із задоволенням... і не кривиться. А раз його дитячий організм просить, то я не перечитиму. Благо, хоч на цибулю пенсії вистачає», — розповідає кореспонденту «УМ» Алла Гаврилівна. Хлопчина непосидючий, дуже енергійний, навіть надміру, чим приносить бабусі немало клопоту. Та бабуся з поведінкою свого онучка вже змирилася, адже Вадим — сирота. Хлопчик із раннього дитинства ріс у неблагополучній сім’ї: мама випивала й померла, коли син був ще зовсім маленьким, батько кілька разів «сидів», тепер живе з іншою жінкою і вихованням сина, звісно, не переймається. Тому бабуся оформила опікунство і доглядає онука.

Єдине, чим не дошкуляє бабусі Вадимко, так це проблемами зі здоров’ям. Хлопчик ще з раннього дитинства відчув потребу до гартування. Холод переносить дуже добре, з ранньої весни до пізньої осені купається у водоймі. Частенько бувало, що Алла Гаврилівна зрання йде у справах, а онука закриє в хаті на замок. Малому ж хочеться погратися з ровесниками на вулиці, то ж він «виходить» крізь кватирку. «Було і не раз, у холодну погоду, йдучи чи то на роботу, чи то у справах, залишала Вадима в хаті одного, а двері замикала на ключ. Повертаюся додому, а він в одній тоненькій сорочині з однолітками ганяє на вигоні. І хоч би що. На запитання, чому роздягнений, хлопчик логічно відповідав: «А я в курточці чи пальто у кватирку не пролізу...» Та на моїй пам’яті не було такого, щоб Вадик коли–небудь застудився», — розповідає бабуся Вадима.

До речі, у хлопчика ще всі молочні зуби (зазвичай діти їх починають втрачати років у п’ять–шість) і до того ж у бездоганному стані. Це теж, мабуть, наслідки впливу цибулі. Хоча й від фруктів наш маленький герой не відмовляється. Скажімо, апельсини чи мандарини вживає разом зі шкіркою і не біда, що інколи навіть немиті — фітноциди, ці розумні частинки природи, роблять свою антибактеріальну справу...