Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Фото з сайту ugt.es
Франсіско Аяла був явищем для іспаномовного літературного та інтелектуального світу. Він — лауреат престижної премії Сервантеса та премії Принца Астурійського, що в Іспанії трактується як аналог Нобелівської премії. Письменник також був професором провідних університетів США.
Франсіско Аяла народився у 1906 році в Гранаді. Наприкінці громадянської війни 1936—39 років, коли до влади прийшов генерал Франко, Аяла покинув Іспанію і повернувся туди лише у 1980 році. Впродовж цього часу він жив у Аргентині, Бразилії та США, де викладав у Прінстоні та Нью–Йоркському університеті. Його найвідоміші твори: «Зачарований», «Дно склянки», «Повернення», мемуари «Книги пам’яті й забуття».
Аяла помер у власному домі в Мадриді. У своєму співчутті міністр культури Іспанії Анхелес Гонсалес–Сінде зазначила, що Аяла створив «широке бачення іспанської історії минулого століття», повідомляє агенція «Франс пресс».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>