1. Каліфорнійський і «свинячий» грип — це одне й те ж.
Так. Але назву «свинячий» грип ВООЗ скасувала, оскільки немає доказів, що джерелом захворювання стали мексиканські свині. Тому лікарі називають грип A (Н1N1) «каліфорнійський».
2. Каліфорнійський грип — це смертельне захворювання.
Ні. Згідно з оцінками ВООЗ, лише близько 1 відсотка від захворювань на «каліфорнійський» грип мають смертельні наслідки. У людей здорових, з нормальним імунітетом, захворювання здебільшого має легкий перебіг. Але існує група ризику (вагітні, люди з імунодефіцитом, діабетом, астмою, ожирінням, а також ті, хто погано харчуються або мають супутні захворювання, ВІЛ–інфіковані) — у цих хворих «свинячий» грип виявиться у важчій формі, а може і призвести до летального результату. У таких хворих вірус збільшує ризик виникнення такого небезпечного ускладнення, як пневмонія.
3. Епідемія «каліфорнійського» грипу страшніша за «іспанку».
Ні. Цей грип не такий страшний. Адже під час пандемії «іспанки» щомісяця гинуло близько 4 мільйонів людей, тоді як від «свинячого грипу» у світі всього померло 5 тисяч осіб.
4. Марлева маска врятує від «каліфорнійського» грипу?
І так, і ні. Маска потрібна, швидше, хворій людині, ніж здоровій. Якщо людина чхає, маска, по суті, виконує функцію носової хустки або серветки і не дає вірусу розповсюджуватися разом з бризками слизу. Якщо у хворого немає можливості купити маску і користуватися нею, потрібно закривати рот носовою хусткою, одноразовою серветкою або хоч рукою, але тоді руки треба мити відразу, тому що через них теж передаються віруси. Маска не захистить від інфекції, оскільки пори в тканині дуже великі і вільно пропускають вірус.
5. На роботі можна заразитися через телефонну трубку або дверну ручку.
Так. Але за умови, що хворий чхав у слухавку або брудними руками брався за двері. Адже основний шлях передачі вірусу, в тому числі й в офісі, — повітряно–крапельний. При чханні інфекція розлітається на відстань до 2–3 метрів від людини, осідає на предметах. Тому на роботі дуже важлива культура поведінки хворих. Якщо людина хвора — нехай лікується, а не ходить на роботу й інфікує своїх колег. З метою профілактики також можна часто протирати двері, телефон, робочий стіл вологими серветками.
6. У містах обробляють дезінфікуючими засобами транспорт та посипають хлоркою вулиці.
І так, і ні. Транспорт і справді обробляють, втім це роблять і у звичайні дні. Але в період епідемії — частіше і ретельніше. А вулиці хлоркою ніхто не посипає. Це вигадки.
7. Розпізнати «каліфорнійський» грип можна самостійно.
Ні. Сам пацієнт ніяк не може визначити, що він підхопив саме «Каліфорнію». Більше того, навіть у лікарів немає методики клінічної діагностики цього захворювання. Проблема в тому, що гострі респіраторні захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів можуть бути викликані більш ніж 50 різними вірусами. І розпізнати конкретний вірус можна лише в лабораторії. А от розпізнати ускладнення, наприклад, пневмонію, нескладно за допомогою рентгену та прослуховування лікарем.
8. Оскільки грип називається «свинячим», то свинину краще не їсти.
Ні. Вірус одержав свою назву тому що, найімовірніше, розвинувся в організмі свині — яка стала чимось на зразок інкубатора нового варіанту вірусу. Але це не означає, що поголів’я свиней інфіковане, адже ми їмо м’ясо і сало, які проходять відповідну, зокрема, теплову обробку (вірус гине при температурі 70оC), так що ризик захворіти від продуктів харчування зводиться до нуля. Одначе фахівці не беруться стверджувати те ж саме про свіже сало, яке не пройшло термічну обробку.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
