Сад арту

З 28 жовтня по 7 листопада в Українському домі проходить виставка–ярмарок сучасних художніх витворів «Арт–Київ», на якій представлено 13 спецпроектів, 14 галерей і твори з 10 приватних колекцій. Організатори називають цей «Арт–Київ» четвертим за рахунком. Зважаючи, що Український дім уже четвертий рік поспіль дає прихисток сучасним художникам, з думкою організаторів можна погодитися. Та, відвідавши виставку–ярмарок, засумніваєшся, чи є так насправді. Неозброєним оком видно кілька чітко виражених розбіжностей, які підкреслюють не вдосконалення задуманого чотири роки тому ярмарку contemporary art, а впровадження нової, зробленої за європейськими стандартами, виставки.

Одна з них — це кількість галерей і підхід кураторів до оформлення яток. Минулого року 53 галереї з України, а також представники з Чехії, Італії і Франції окупували всі п’ять поверхів Українського дому. На Європейську площу позвозили все, що могли. Картинами обвішували стіни до сантиметра, а збоку на купі десятками, про запас, лежали додаткові полотна. Може, й серед цього всього були шедеври, та мало хто з ярмарку повертався з роботою. Від такої строкатості арту очі більше боліли, ніж від кількагодинної прогулянки Андріївським узвозом. Наталя Заболотна, директор Українського дому, прослідкувала, наскільки відвідувачам подобається насиченість, і вирішила підійти до композиції рафінованіше. «У нас було дуже багато пропозицій. Деяким галереям відмовляли через надмірну салонність. За­пропоновані спецпроекти теж не всім підходили. Були й такі, що відповідали нашим вимогам, та через фінансову кризу галеристи не змогли приїхати у ці дні до Києва», — зазначила Заболотна.

Перший поверх віддали під приватні колекції. Колекціонерів нібито й багато, можуть похизуватися один перед одним цікавими знахідками, але на «Арт–Київ» ніби домовилися, що виставляють розкручених, комерційних художників. Василь Бажай, Андрій Блудов, Сергій Братков, Ілля Чічкан, Влада Ралко, Володимир Будніков, Олександр Гнилицький, Ігор Гусєв, Максим Мамсиков, Сергій Паніч, Олександр Ройтбурд, Арсен Савадов, Юрій Соломко — роботи цих авторів різних періодів мандрували з одного боксу в інший. Увінчала їх по центру велетенська картина «Райський сад» Арсена Савадова. Поєднати сучасне мистецтво з класичним художнику замовив журнал Art Ukraine. Савадов намалював своїх фірмових чоловіків і жінок із шапками грибів на головах і казкових тварин Марії Примаченко. Вийшло якісно, холодно, але комерційно. Як і вся виставка–ярмарок.

З українського боку Арсен Савадов цього разу став зіркою «Арт–Києва». Колекціонери виставили його старі живописні та фотороботи. «Я став розкрученим художником ще за радянських часів, але й мене не оминула доля 20 років тому стояти в черзі у західних галереях. Сьогодні зрозумів, що треба повертатися додому. Андріївський узвіз — це Андріївський узвіз, мистецтво «Гогольфесту» і салонне мистецтво — це інше, а є ще «Арт–Київ», де аматору не пробитися. Тут виставляють художників, які знають, що таке свобода творчості», — пояснив Савадов. Над питанням свободи не замислюється король швейцарського contemporary Роже Пфюнд. На «Арт–Київ» він прийшов у чорному фраку і бірюзовому шалику. Художник усе своє свідоме життя творив вільно, тож не дивно, що його живописні роботи у великій виставковій залі мистецтвознавцям сподобалися найбільше.

14 українських галерей комфортно поділили між собою другий поверх. Великі бокси вимагають великих картин. Галеристи не розпорошувалися на маловідомих художників. Виставили здебільшого ті самі імена, що й на першому поверсі. Московська галерея «Ерітаж» широко представила левкаси Миколи Журавля. Великий блок віддали під графіку харків’янина Павла Макова. Киянин Віктор Сидоренко зі своїми червоними автопортретами підкорив цілих дві ятки. Галерист Антін Мухарський із художниками Іваном Семесюком і Володимиром Мініним, як завжди, напридумували жмуток байок про жлобів в арті, анархію і провокації відносно поділу країни. «У нас споконвіку була анархія. Всі українці були художниками. Зображували винятково своє, рідне, що до душі ближче, а іншим говорили: «Це моя територія, і пішли всі ...», — дещо вульгарно Мухарський вводить відвідувачів в історично–мистецький ракурс.

Докладніше про «Арт–Київ contemporary 2009» читайте у суботньому номері «УМ».