Сад арту
З 28 жовтня по 7 листопада в Українському домі проходить виставка–ярмарок сучасних художніх витворів «Арт–Київ», на якій представлено 13 спецпроектів, 14 галерей і твори з 10 приватних колекцій. Організатори називають цей «Арт–Київ» четвертим за рахунком. Зважаючи, що Український дім уже четвертий рік поспіль дає прихисток сучасним художникам, з думкою організаторів можна погодитися. Та, відвідавши виставку–ярмарок, засумніваєшся, чи є так насправді. Неозброєним оком видно кілька чітко виражених розбіжностей, які підкреслюють не вдосконалення задуманого чотири роки тому ярмарку contemporary art, а впровадження нової, зробленої за європейськими стандартами, виставки.
Як народжувалася модерністська чуттєвість
Усе це так складно: ламання стереотипів, зміна самого мислення, однак без цього немає поступу. Тамара Гундорова, знаний літературознавець нового покоління (наймолодший член–кореспондент Національної академії наук), — одна з тих, хто, досліджуючи начебто таку відому класичну українську літературу, поклала собі за завдання «відчитувати» в ній речі принципово нові.
«От Вінта» подалися в Свинарі
Справу з театром учасники «От Вінта» мають не вперше. Зокрема Юрко Журавель був спочатку художником–оздоблювачем, потім почав створювати музичний супровід до вистав і, зрештою, пробувати себе в ролі актора. Решта учасників гурту тоді були ще підлітками, тому грали в дитячих постановках. І коли хлопцям запропонували повернутися на театральну сцену вони, ознайомившись зі сценарієм, залюбки погодилися. Враховуючи насичений гастрольний графік, на підготовку вистави «отвінтисти» витратили два місяці. Режисер вистави Василь Гізун дуже задоволений грою учасників гурту, адже вважає, що хлопці, хоч і не є професійними акторами, але мають великий життєвий досвід і передають усі задумки як автора, так і постановника. Хоча, зізнається, інколи хлопці й імпровізують, але від цього спектакль тільки виграє.