Днями Кременчуцький міськвиконком затвердив нові тарифи для населення за вивезення та захоронення побутових відходів. Якщо раніше за транспортування на сміттєзвалище одного кубічного метра сміття мешканці квартир сплачували комунальному підприємству 27,59 гривні, то тепер вартість цієї послуги збільшується до 35,64 грн. А якихось два місяці тому той самий виконком міськради «канонізував» збільшення на 40—50 відсотків і норм утворення побутових відходів на одного мешканця.
Згідно з ними, «середньостатистичний» кременчужанин із типового багатоквартирного будинку за рік «продукує» 2,22 кубометра сміття. Визначили ту норму «по науці». Для цього до Кременчука запросили харківських фахівців–екологів, які впродовж кількох місяців вирушали на маршрути разом із водіями сміттєвозів, фіксуючи обсяги накопичених відходів за кожну добу. Саме їхні висновки дали підстави керівникам комунального автотранспортного підприємства говорити про суттєву недоплату клієнтів за виконану роботу.
Однак у пошуках «справедливості» в наддніпрянському місті пішли ще далі. Адже система «сміттєвих» розрахунків у будинках комунальної власності успадкована з радянських часів, коли оплата за ці послуги була майже символічною, причому її розміри регулювалися тільки квадратними метрами житлової площі. Тож і зараз старенька самотня бабуся з трикімнатної квартири змушена платити більше, ніж «повноформатна» родина із 4—5 осіб, яка мешкає в одно– чи двокімнатці... Тепер же таку оплату «прив’язують» саме до кількості «виробників» сміття у кожній квартирі. А це означає, що з урахуванням підвищених тарифів на одного мешканця нараховуватимуть майже стільки ж, скільки зараз стягують з усієї родини, котра живе у спільній «рукавичці»!
Щоправда, всі згадані підвищення поки що лише затверджено як нормативи—впроваджувати їх для мешканців багатоквартирних будинків почнуть уже після того, як «сміттєву» послугу виокремлять із загальної платіжки так званих експлуатаційних витрат (частіше їх називають «квартплатою»). Бо ж, на відміну від «приватників», мешканці таких будинків не мають безпосередніх договірних відносин із тим самим таки комунальним автотранспортним підприємством. Невдовзі їх мають «закріпити» звичними для наших взаємин з іншими службами розрахунковими книжками.
Водночас згадані «революційні» зміни належить затвердити ще й депутатам міськради. Серед них же є скептики, котрі побоюються, що підвищені тарифи можуть спровокувати збільшення кількості неплатежів. Адже небажання представників приватного сектору укладати такі договори — одвічна проблема не лише кременчуцьких комунальників. А що буде, коли про їхній «досвід» згадають і мешканці багатоквартирних будинків? Для перевірки «легітимності» користування цією послугою біля кожного ж сміттєвого бака сторожа не поставиш...
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
