Харківські винахідники розробили універсальну програму, за допомогою якої будь–який навчальний заклад може вирішувати свої внутрішні питання та спілкуватися із «зовнішнім світом». Проект «Курс: Школа, 1.0» схожий на звичайну базу даних, але має безліч вкладок на всі випадки життя. Тут можна складати розклад занять, слідкувати за відвідуваністю учнів, ставити їм оцінки та вести шкільні канцелярські справи. Програма розрахована і на вчителів, і на учнів, і на батьків: кожен знайде для себе цікаву інформацію у відповідному розділі.
Ще одна важлива деталь — через програму «Курс: Школа» можна комунікувати з районними управліннями освіти, звітуючи про хід навчання та відвідуваність. Тож чиновники мають змогу отримувати необхідні дані швидше та зручніше, ніж добуваючи її «на своїх двох». Плюсом свого дітища винахідники називають здатність програми адаптуватися до будь–якої моделі комп’ютера, навіть до найпростішої та найстарішої. Тобто, проект «Курс: Школа» зможе працювати і на морально застарілих комп’ютерах, якими часто обладнані сільські школи, і на сучасних машинах у престижних ліцеях.
Поки що проект експериментально працює лише на Харківщині. «Обласне управління освіти доручило нам вести свій пілотний проект у шести місцевих школах–інтернатах», — розповідає «батько» програми Юрій Зайцев, натякаючи, що до чиновників вищого рівня винахідники спробують «достукатися» після завершення експерименту.
До речі, схожі комп’ютерні програми використовують деякі школи та ліцеї для зв’язку з батьками. Ті можуть будь–якої миті перевірити оцінки своєї дитини та дізнатися, на якому уроці вона зараз перебуває. Проте Юрій Зайцев стверджує, що його проект має значно більше функцій. Крім того, завдяки простоті програми обладнання одного робочого місця програмою «Курс: Школа» обійдеться школі у 800 гривень, а іншими подібними програмами — до 15 тисяч. Встановити програму можна лише на одному комп’ютері, і вона працюватиме на всіх інших машинах школи, приєднаних до «базового» комп’ютера.
Найближчим часом харківські винахідники обіцяють презентувати своє «дітище» у різних регіонах України. Знайомлячи вчителів та чиновників із новою програмою, вони поступово прямують до своєї мети: програмісти хочуть глобалізувати освіту. «Ми прагнемо працювати не лише для шкіл, а й об’єднати в одну мережу всі навчальні заклади України, — каже Юрій Зайцев. — Наш проект спроможний це зробити».
А ТИМ ЧАСОМ...
Ясла в інтернеті
Після того, як усі вінницькі школи та міське управління освіти зв’язали єдиним інформаційним «павутинням», настала черга дитячих садочків. Перші вісім із них не тільки під’єднано до безлімітних інтернет–послуг — там уже запрацювали власні електронні сторінки у всесвітній мережі, повідомляє власкор «УМ» Віктор Мельник.
Декому це може здатись непотрібною розкішшю: мовляв, для чого маленьким діткам інтернет? По–перше, забезпечується ефективний зв’язок із батьками, які з наданої інформації можуть швидко вибрати той садочок, який найкраще підходить дитині. Для них також розміщується інформація про поточне життя закладу, плани заходів тощо. По–друге, мережа уможливить швидке використання педагогами єдиної бази даних методичних матеріалів — для цього не треба буде їхати через усе місто до методкабінету. Як розповіла заступник начальника міського управління освіти Людмила Рихліцька, вихователі–дошкільники працюють дуже творчо, мають багато авторських педагогічних розробок, якими зможуть ділитися з колегами. Третя складова — адміністративна. Мережа забезпечить електронний документообіг між дошкільними закладами та управлінням освіти. Подібна схема працює в системі шкіл і вже довела свою ефективність.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
