«Бліда» копія Майдану

«Юля побачила в Ахметова «Донбас–Арену» й захотіла собі таке саме. Бачили, яку на майдані Незалежності «Майдан–Арену» зводить?» — розповідали журналістам «УМ» знайомі, вражені розмахом підготовки до «з’їзду з всенародного висунення Юлії Тимошенко у президенти». Сцена на майдані, звідки колишня «богиня революції» збиралася штурмувати президентське крісло, і справді вражала розмахом. На тлі цієї білої величі скромні підмостки справді народного Майдану зразка 2004 року, бренд якого на цьогорічних виборах «приватизувала» Тимошенко, виглядали б оранжевою цяткою. Розмірами й кольоровою гамою відмінності не вичерпувалися: якщо п’ять років тому сцена стояла з боку Головпоштамту, то тепер — під монументом Незалежності, там, де у 2005–му інавгурувався Віктор Ющенко. Як наголошували БЮТівські організатори дійства, «тоді за сценою був «Макдональдз», а тепер — «Україна». Таки вдало перейменували колишній готель «Москва».

«Заліщики вірять: вона переможе!»

Початок «з’їзду ВО «Батьківщина» з висунення Юлії Тимошенко в президенти» був запланований на 18.00, але присутність численних «делегатів» столиця відчула ще з полудня: довжелезні кавалькади автобусів спричинили затори навіть на під’їздах до Києва. Отаборившись на прилеглих вулицях і бульварі Шевченка, розмаїтий автобусний парк — від невеличких «Богданів» і старих ЛАЗів до розкішних двоповерхових «Мерседесів» — вивергнув тисячі учасників майданного зібрання.

Напередодні їх по регіонах «вербували» БЮТівські активісти. Судячи з розповідей, умови «екскурсії до Києва» були різні: від 50 гривень добових до 70 гривень авансу плюс 200 — по поверненні додому. Реєстрація була жорстка, відлучатися з майдану Незалежності — суворо не рекомендовано, відтак розходитися далеко від своїх «сотників» політичні туристи не наважувалися. Так і купкувалися, попиваючи пиво та коньяк для зігріву, обговорюючи нагальні проблеми студентського і пенсіонерського життя й сумлінно тримаючи роздані синьо–жовті («Це ж народне висунення в президенти, а не партійне», — пояснювали БЮТівці брак біло–сердечної символіки) прапори та маленькі плакати з друкованими написами «Заліщики вірять: Юля переможе!» тощо.

З огляду на організованість і оплачуваність «білий» Майдан–2009 порівняно з «помаранчевим» прототипом–2004 скидався на попсову пародію, хоча близько 100 обіцяних тисяч присутніх масовість і забезпечили (перший віце–прем’єр Турчинов вирішив «округлити» їх до 200 тисяч).

Серед юрби, до речі, не бракувало справжніх, палких прихильників Юлії Тимошенко. Поруч із кожною групою найнятих студентів можна було знайти гурток тверезих і натхненних промовою своєї улюблениці жіночок, які, втираючи сльози розчулення, піднімали догори плакатики «Вона переможе!» (згодом такої агітпродукції вистачало біля смітників та в жіночому туалеті торговельного центру «Глобус» під Хрещатиком). Ці ж фанатки жваво обмінювалися думками про те, «які ж падлюки всі ті мужики, що ополчилися проти нашої Юлечки, розумниці і красунечки».

«Ти–мо–шен–ко!» не скандували

Появи «красунечки» довелося чекати довго. Спершу Олександр Пономарьов, який того вечора виходив на сцену аж чотири рази, заспівав Гімн України. Надалі більше двох годин тривали виступи симпатиків. Серед них — і старі та нові зірки української естради, й депутати, й академіки, як Борис Патон, і навіть президенти — одним із промовців «во славу Юлії Володимирівни» був перший глава Української держави Леонід Кравчук. Дехто з обожнювачів, як–то Сергій Соболєв, намагався підбурити народ на скандування «Ти–мо–шен–ко!». Але народ чомусь не вівся. Мабуть, зайвий склад (порівняно зі звичним із 2004–го «Ю–щен–ко!») заважав.

«Ю–щен–ко», щоправда, на майдані теж лунало — так гурт випадкових хлопців, які намагалися проштовхатися крізь щільний натовп «делегатів» кудись у напрямку «Макдональдза», відреагував на запитання Олександра Турчинова, чи немає тут охочих висунути іншу кандидатуру в президенти. «Ви покричіть тут іще, так ми вас задушимо!» — загрозливо просичала у спини порушників майданної єдності білява Юлина шанувальниця із Запоріжжя. Втім загроза від політичних зайд була мінімальна — Турчинов на сцені про висунення «альтернативного кандидата» не почув, радо констатувавши: «Одно–го–лос–но!». Так «вірну доньку українського народу» Юлію Тимошенко відправили боротися за президентську посаду.

Що ж до критиків, то трохи раніше охорона мітингу розігнала групу пікетників з образливими плакатами проти лідерки БЮТ та депутатів–«педофілів».

«Голосуй за Юлю, наче сам за себе!»

Тут уже з’явилася й сама кандидатка в елегантному білому пальті з українською вишивкою. У незвично довгій промові леді Ю згадала все — і Майдан, і лідерів, які «не виправдали наших сподівань», і «стару команду, яку ми прибрали в 2004 році і яка мріє повернутися назад, щоб споживати Україну як акціонерне товариство закритого типу». «Я з ними не однакова!» — наголошувала Тимошенко, «забувши», що значна частина тієї команди зараз перебуває у БЮТ.

Завершився урочистий «з’їзд» концертом. Численні зірки й зірочки, яких «таврієць» Микола Баграєв залучив до агітації за Тимошенко, не лише дарували кандидатці свої пісні, а й щедро розписували її переваги та принади. Сама пані Юлія щиро тішилася концерту й навіть підспівувала, стоячи у VIP–секторі під сценою.

До честі Тимошенко та її команди, всіх учасників концерту вони українізували. Несподівано згадала, як дівкою, тобто україномовною співачкою, була, Ірина Білик, заспівавши старий хіт «Країна мрій» і виголосивши короткий спіч колись рідною їй мовою.

«Юля — Україна!» — вигукували «калиновою» «любителі України» Потап і Настя.

Наталя Могилевська теж обрала пісню зі свого негустого україномовного репертуару, повідомивши зі сцени: «Відправила месидж, що все неправда і обман». Небагатослівним був хіба що Олег Скрипка. Але і він був серед «тимошенківців».

Наприкінці співаки послали народу месидж у вигляді «мега–хіта» зі словами: «Голосуй за Юлю, бо вона смілива, голосуй за Юлю, бо вона вродлива, голосуй за Юлю розумом і серцем, голосуй за Юлю, наче сам за себе».

ПО РІЗНІ БОКИ

Співають за Тимошенко:

Олег Скрипка, Ані Лорак, Настя Каменських і Потап, Олександр Пономарьов, Тіна Кароль, Руслана, Тарас Петриненко, Ніна Матвієнко, ТНМК, «Друга ріка», «Мед хедс XL», «ТіК», Годо, Павло Зібров, Дмитро і Назарій Яремчуки, Наталя Могилевська, Ірина Білик (двоє останніх раніше підтримували Януковича).

Співають за Януковича:

Таїсія Повалій, Світлана Лобода, Альона Вінницька, Джамала, «Грін Грей», дует «Алібі», Володимир Гришко (екс–радник Президента Ющенка), «Кролики» Данилець і Моїсеєнко, «Пара нормальних», Владислав Левицький (Львів), Петя Чорний.

Залишилися неохопленими:

Тарас Чубай і «Плач Єремії», «Мандри», «Тартак», «Скрябін», Марія Бурмака, Віталій Козловський, «Кому вниз», Софія Ротару...