Київщина — це майже Галичина

      Київська область початку ХХІ століття — це така собі Західна Україна кінця 80-х років минулого століття, принаймні якщо йдеться про політичні погляди й симпатії її мешканців. Так вважає один із найактивніших «наших українців» Київщини й організатор обласного осередку Всеукраїнського об'єднання «За Україну! За Ющенка!» Анатолій Семенюк. Анатолій знає, що каже, бо походить із Прикарпаття, зі славного міста Коломия. Але й столичний регіон, куди привела його життєва й політична доля, вже став для нього рідним, адже на плечі заступника голови обласного виборчого штабу «Нашої України» лягла левова частка організаційної роботи — керівник штабу, народний депутат Євген Жовтяк, надто заклопотаний депутатськими обов'язками... Тож цілком природно, що коли на Київщині розпочалася робота зі створення місцевого «ЗУЗЮ», Анатолій Семенюк опинився у перших лавах нового об'єднання. Саме його «УМ» і вирішила напередодні Установчої конференції обласного осередку організації, яка проходитиме 4 квітня, розпитати про те, як вiдбувається становлення «ЗУЗЮ» у «столичній» області України.

      — Анатолію, чому ви, активний представник партії «Реформи і порядок», опинилися в цьому об'єднанні? Невже вам мало партійної роботи?

      — Створення осередку такої організації, як «За Україну! За Ющенка!» тут було на часі.  У Київській області достатньо (хай навіть формально) партійних осередків. А що робити тим людям, які близькі нам по духу, які бачать, що сьогодні творить влада, і через свою активну позицію хочуть реалізувати елементарні громадянські права, але ніколи не перебували й не прагнуть перебувати в будь-якій партії? Саме тому я й узявся за цю роботу, оскільки «ЗУЗЮ» надає таку можливість кожному бажаючому, незалежно від партійності.

      Ми ставили на меті в першу чергу залучити якомога ширше коло прихильників наших ідей, нашої команди до активної роботи, зокрема й у передвиборчій кампанії. Як не прикро, але традиційно так склалося, що багато політиків зосереджують увагу передусім на західних, східних, південних регіонах, а Київщина завжди була обділена, хоча, здавалося б, це близько, і можна активно й постійно працювати з виборцями. Та всі чомусь залишають нашу область «на потім». І це при тому, що під час парламентських виборів-2002 саме Київщина показала загальноукраїнський статистичний результат, у тому числі й що стосується блоку Віктора Ющенка — за «Нашу Україну» в області проголосувало 25 відсотків виборців. Це дало нам підстави сподіватися на утворення ширшої коаліції — не лише в межах 10 партій-засновниць «НУ».

      — Невже кожен, хто увійде в об'єднання, одразу ж візьметься до активної роботи? Адже навіть у партійних структурах зазвичай чимало людей, до «обов'язків» яких належить лише тримати в кишені партійний квиток...

      — Звісно, я не тішу  себе ілюзіями з цього приводу. Як показує досвід, зазвичай у таких осередках активно працює 30, максимум 50 відсотків членів. Але якщо, образно кажучи, з 10 тисяч візьметься до роботи  5, та хай навіть 3 тисячі — це все одно більше, ніж коли не працюватиме ніхто.

      — Ви кажете, що запрошуєте до свого об'єднання усіх, незалежно від політичних поглядів. Уявити собі позапартійну людину серед членів організації, в назву якої входить заклик «За Ющенка!», нескладно. Та чи є бажаючі приєднатися до Київської організації «ЗУЗЮ» з інших, не «наших» партій?

      — Безперечно,  ми вже маємо заяви від соціалістів та, скажімо, соціал-демократів (об'єднаних). А ще, з огляду на специфіку нашої області, чимало заяв від військових, які на сьогодні перебувають у лавах діючої армії, причому ініціатива належала саме їм. Законом армійцям заборонене членство у будь-яких політичних арміях, але не на рівні громадської організації. Хоча певні перестороги у них були — мовляв, «а раптом нас покарають або якось дискримінуватимуть». Тому я запевнив, що заява про членство в «За Україну! За Ющенка!» — це просто формальність. На відміну від багатьох організацій, які ставлять за мету назбирати якомога більше задокументованих свідчень про членство, для нас головне — аби люди вважали себе учасниками об'єднання. Адже вони можуть активно працювати, й не пишучи ніяких заяв, тоді як, з іншого боку, хтось може написати таку заяву і забути про неї взагалі...

      — То чи є сенс писати такі заяви взагалі? Скажімо, в деяких областях люди просять, аби їхні прізвища не розголошували, бо, мовляв, на роботі можуть бути проблеми через вступ до «ющенківської» організації. Виходить, що вони й працювати не будуть через страх мати якісь проблеми з начальством. Яка ж користь об'єднанню з таких членів?

      — Головне, аби люди проявляли свою позицію. І хай вона буде навіть пасивною — зате очевидно, що й той, хто вступив до організації і нічого не робить, не хоче «світитися», вочевидь, буде підтримувати нашу програму, нашого кандидата. Це вже дуже багато! Адже не секрет, що прізвище Ющенка викликає у влади шалений спротив, тому зайвий раз підставляти людей ніхто не збирається.

      — Цікаво, а цей острах перед можливим покаранням суто теоретичний чи вже були прецеденти якогось переслідування «зузівців»?

      — Принаймні на Київщині таких випадків ще не траплялося, адже організація перебуває на рівні становлення, і про те, хто вже входить до її лав, відомо дуже небагатьом людям. Але якщо говорити про досвід «наших українців», то утиски, переслідування й навіть побиття активістів «НУ» вже давно не рідкість. Але вони знають, на що вони йдуть. Зрештою, якщо навіть залякані люди піднімаються — це свідчення того, що зміни в суспільстві назріли і ми йдемо у правильному напрямку.

      — Київська область відзначається ще й тим, що тут панує голова державної адміністрації Засуха та його дружина Тетяна, які, м'яко кажучи, недружньо ставляться до опозиційних сил, а владу й інформаційні ресурси мають неабиякі. Чи вдається вам перебороти їхній вплив?

      — Подружжя Засух  має певний імідж в області, і цей імідж далеко не позитивний. Про що свідчить, зокрема, і реакція виборців на заяву Тетяни Засухи перед парламентськими виборами: пані «губернаторша» пообіцяла, що її округ (Васильківський, Кагарлицький, Обухівський райони) віддасть 90 відсотків голосів за провладний блок «ЄдУ». У результаті в самому лише Обухові 45 відсотків проголосували за «Нашу Україну».

      — Чому ж тоді ті самі люди постійно голосують за пані Засуху?

      — Насамперед тому, що звикли до різноманітних «пайків» та грошових допомог, які в період передвиборчої кампанії активно надавали різним категоріям виборців — пенсіонерам, молодятам, випускникам тощо. Формально це дуже приємно, і мало хто замислюється над тим, звідки беруться ці гроші (наприклад, з резервного фонду облдержадміністрації). Але ж не можна зробити рай в окремо взятому районі, залишивши без газу й без доріг усі інші села області.

      — У такому випадку, хіба можна дати гарантію, що подібним чином влада не «купить» виборців і під час виборчої кампанії-2004?

      — Я не думаю, що на президентських виборах представники влади опускатимуться до рівня продуктових пакетів. Найімовірніше, подачки робитимуть у вигляді підвищення пенсій чи зарплат саме під вибори. Фракція «Нашої України» вже давно заявила, що цьогорічний бюджет свідомо прийнятий із дуже заниженою дохідною частиною. Ці мільярди неможливо прокоментувати, і, без сумніву, вони випливуть саме тоді, коли треба буде продемонструвати людям палку любов влади до народу.

      Але ми з цими ймовірними виборчими «заходами» боремося вже зараз — звісно, в рамках законності: зустрічаємося з людьми, доводимо до них інформацію, яку неможливо почути з телебачення чи прочитати в газетах. Попри те, що у становленні Київської організації «За Україну! За Ющенка» наразі триває організаційний етап, робота ведеться вже давно. Наші «зузівці» активно розповсюджують по містах і селах області опозиційну пресу, і ми вже маємо досить розгалужену мережу. Окрім того, розпочали кампанію судових позовів на Пенсійний фонд, який грубо порушує Конституцію, де записано, що коли пенсія є єдиним джерелом доходу, вона повинна бути не меншою від прожиткового мінімуму. Щиро кажучи, з понад 300 позовів ми на сьогодні отримуємо тільки відмови — під будь-яким приводом, причому надзвичайно безграмотні юридично. З іншого боку, це дає владі підстави подумати про підвищення зарплат і пенсій, і якщо це буде зроблено, то не в останню чергу завдяки нашим активістам і тим людям, які не хочуть миритися з наявним станом речей.

ЦИТАТА

       Анатолій Семенюк:

      — Я воюю не за Ющенка, а за себе, за майбутнє своїх дітей. Я сприймаю цю команду, вірю в її лідера, бо бачу його порядність і його велике українське серце. Це мені імпонує, і я особисто питання, за кого воювати, для себе вже давно вирішив. Я йду з Ющенком і готовий приймати свої перемоги і свої помилки разом із ним.