Київщина — це майже Галичина

Київщина — це майже Галичина

Київська область початку ХХІ століття — це така собі Західна Україна кінця 80-х років минулого століття, принаймні якщо йдеться про політичні погляди й симпатії її мешканців. Так вважає один із найактивніших «наших українців» Київщини й організатор обласного осередку Всеукраїнського об'єднання «За Україну! За Ющенка!» Анатолій Семенюк. Анатолій знає, що каже, бо походить із Прикарпаття, зі славного міста Коломия. Але й столичний регіон, куди привела його життєва й політична доля, вже став для нього рідним, адже на плечі заступника голови обласного виборчого штабу «Нашої України» лягла левова частка організаційної роботи — керівник штабу, народний депутат Євген Жовтяк, надто заклопотаний депутатськими обов'язками... Тож цілком природно, що коли на Київщині розпочалася робота зі створення місцевого «ЗУЗЮ», Анатолій Семенюк опинився у перших лавах нового об'єднання. Саме його «УМ» і вирішила напередодні Установчої конференції обласного осередку організації, яка проходитиме 4 квітня, розпитати про те, як вiдбувається становлення «ЗУЗЮ» у «столичній» області України.

Ця сила переможе!

Ця сила переможе!

«Ветеранські організації завжди підтримують комуністів». Так уже склалося, що ця теза в народі вже давно не піддається сумнівам. Тим паче що стереотип «ветерана-ленінця» активно підтримується пресою, та й самі представники КПУ зазвичай наголошують на палкій підтримці саме з боку колишніх вояків та нинішніх пенсіонерів. І чомусь дуже рідко яке видання — це переважно газети національно-патріотичного спрямування — згадує про те, що є в Україні й зовсім інші ветерани. Ветерани, які вболівають за державність і суверенітет своєї Батьківщини, а не за радянські ідеали, і ходять не під червоними, а під синьо-жовтими стягами.

Всі статті рубрики