«Африканська чума свиней» (АЧС) — вірусне захворювання, яке вперше було зафіксоване в кабанів–бородавочників у напівпустелях Південної Африки ще на початку минулого століття. На щастя, ні для кого, крім свиней, воно не становить небезпеки. Втім вакцини проти цієї хвороби людство ще не вигадало.
Головний державний інспектор ветеринарної медицини в Луганській області Микола Тимошенко був одним із перших у країні, хто почав бити на сполох. Уперше спалах АЧС у сусідній Ростовській області, у Сальському районі, зафіксували на початку квітня. Тоді в господарстві «Романівське» ветеринарам довелося знищити більше двох тисяч голів свиней. Затишшя тривало недовго. 27 вересня епізоотія АЧС «рвонула» в інші райони Ростовщини.
— У чоловіка, що працює у КСП ім. Леніна, загинули три свиноматки. Їх напередодні кум привіз із Дагестану. Цей чолов’яга витяг трупи за двір: «А, біс із ними». А сам, навіть не перевзувшись, без спецодягу, попрямував на ферму виконувати свої службові обов’язки: гній чистити, годувати тварин. Минає шість годин — ви уявляєте, яка вірулентність! — і падають відразу кілька десятків свиней. До вечора їхня кількість ще збільшилася, а на ранок загинули 260 голів, — розповідає «УМ» пан Тимошенко. — Першого жовтня Росія оголосила про небезпеку чуми — і серед селян здійнялася паніка: хапають кабанів і везуть продавати в сусідні райони. Але епідемія наростає. Російські ветеринари за майже три тижні спалили 6 тисяч туш; ще 6 тисяч пустили на промислову переробку: висока температура та високий тиск знищують вірус.
Гуляти пошесть пішла з Грузії. Ще у квітні 2007–го АЧС охопила 56 із 58 районів цієї гірської країни, а потім перекинулася на Північну Осетію, Вірменію, Саратовську та Ростовську області Росії.
Переносником захворювання є один із видів кліща. Живе цей паразит до десяти років, мігруючи на шкурі диких кабанів. Тому, коли про насування чуми стало відомо на Луганщині, від впливових осіб посипалися радикальні пропозиції відстрілювати всіх диких свиней в придінцевих лісах на кордоні з Ростовською областю. Тимошенко різко заперечив:
— Кожен вепр ревно охороняє власну територію і чужинця до себе не впустить. А якщо його пристрелити, на це місце прибіжить кабан із Росії, і ще невідомо, яку заразу він із собою притягне. Єдине, що можна вжити, — це чергування наших мисливців на кордоні.
Луганські ЗМІ вже встигли беззлісно пожартувати над іще одним винаходом Тимошенка — петардами, які його підлеглі та лісники з мисливцями використовують, аби відвадити російських свиней від українських берегів прикордонних річок. Микола Іванович не ображається: «Я сам мисливець, і знаю, що дикі свині дуже обережні в стосунках із людиною. Хрусне гілочка — сікач розвертається й тікає зі швидкістю 60 кілометрів. І сюди він уже точно не прийде. Тому я й запропонував використовувати петарди для відлякування російських кабанів».
Ну і, звичайно, контроль на пунктах пропуску на кордоні, а також на пунктах спрощеного перетину (на ростовській ділянці Луганщини таких — дев’ять).
Про всяк випадок головний ветеринар Луганщини описав зовнішні ознаки враження африканською чумою: «Перше враження — наче кабана молотком убили: така гематома біля шиї. Коли ж розрізати — чи не всі нутрощі селезінка займає — вона в результаті хвороби збільшується в 16 разів. Особливо активно ми таку інформацію розповсюджуємо серед дрібнооптових торгівців м’ясом і власників придорожніх ресторанів».