Коаліція на «помаранчевій» волосині

У розворушеній виборами Верховній Раді назрівають великі зміни. Ні мало ні багато — зміна коаліції. Фракція блоку «Наша Україна — Народна самооборона», завдяки розколу якої свого часу й утворилася нинішня парламентська номінальна більшість, збунтувалася і збирається скинути своє керівництво, тісно пов’язане з Блоком Тимошенко. Станом на вчора «нашоукраїнці» вже зібрали 38 підписів — на один більше, ніж потрібно для ухвалення рішення — за відставку Миколи Мартиненка і повернення у крісло голови фракції В’ячеслава Кириленка.

«Ноги» «перевороту» ростуть не з Банкової?

Оголосити про зміну голови фракція «НУНС» планувала ще вчора, але не вий­шло. Як пояснив «УМ» член депутатської групи «За Україну!», заступник голови партії «Наша Україна» Володимир Мойсик, не встигли до завершення пленарного дня. Хоча сама ідея визрівала майже сім місяців, і приблизно стільки ж часу існують списки підписантів за зміну Мартиненка на Кириленка. «Просто раніше вони були розрізнені: одна група зібрала шість підписів, інша — два, третя — півтора десятка... Тепер усі ініціатори просто зібралися докупи. Вибори є каталізатором багатьох процесів», — констатує пан Володимир.

Розмови про те, що «некоаліційна» частина «НУНСівців» визріла для фракційного перевороту, чи то пак повороту до витоків, до вух парламентських журналістів долинають з початку цього тижня. Однак офіційно цю інформацію однією з перших озвучила голова секретаріату Президента Віра Ульянченко, що одразу ж спонукало опонентів «помаранчевих» шукати на Банковій корені «заколоту».

У «нашоукраїнській» частині фракції «НУНС» таке припущення обурено відкидають. «Секретаріат Президента хай розбереться зі своїми справами і в себе наведе елементарний порядок, а не робить вигляд, що він роздає наряди депутатським фракціям. Хто–хто до цієї справи не має жодного відношення, то це Секретаріат Президента», — роздратовано прокоментував чутки В’ячеслав Кириленко.

«Секретаріат ні при чому — вони займаються винятково державними справами, а не партійними, — запевняє й Володимир Мойсик. — І якщо Віра Іванівна щось коментувала, то робила це як голова політради партії «Наша Україна». Вона ж чула на засіданнях президії ці розмови і знає, що відбувається у фракції». На запитання, хто ж усе–таки ініціював зміни у фракції, пан Володимир відповідає: «Точно не група «За Україну!». До нас по черзі приходили й представники УНП, і частини Руху, які бачили, що йдуть не тією дорогою, якою обіцяли своїм виборцям. І Кириленко дав згоду очолити фракцію».

Мета — вихід із коаліції

Звісно, самими лише кадровими пертурбаціями задум «нашоукраїнців» не обмежується. «Безперечно, мета заміни Мартиненка на Кириленка — вихід із коаліції, інакше немає жодного сенсу міняти голову фракції. Йдеться про зміну політичного курсу «Нашої України» — і як партії, і як блоку та фракції», — наголосив Мойсик. Утім на запитання, що далі — після виходу з коаліції, чіткої відповіді в «НУНС» поки що не дають. «Зрозуміло, що робити півкроку в політиці не можна — він має чимось завершитися. Але ми ще будемо визначатися зі своїми подальшими діями. Головне, щоб парламент був дієздатним, тому вестимемо переговори. Розвал коаліції передбачає зміну уряду, але доти, доки не буде створена нова більшість, Прем’єр–міністр працює у статусі виконуючого обов’язки», — каже Мойсик.

В опозиційній Партії регіонів теж розмірковують про свої подальші дії в разі розпаду й без того чинної лише на папері більшості. Один із «регіональних» керівників Олександр Єфремов виключив імовірність створення коаліції ПР і «НУНС», де теж не горять таким бажанням з огляду на ідеологічні розбіжності. Але припустив, що можлива «тимчасова співпраця».

«Півтора чоловіка — хіба це представництво?»

Тим часом у коаліції нер­вують. БЮТівський віце–спікер Микола Томенко на прес–конференції заявив, що Микола Мартиненко залишається керівником «НУНС», бо в секретаріаті ВР зареєстроване тільки таке рішення фракції. «Я хочу, щоб ви довіряли лише протоколам засідання фракції, а не заявам, скажімо, керівника секретаріату Президента чи фракції Партії регіонів, тим, хто збирає підписи за межами парламенту», — наголосив Томенко.

«Нагадайте Миколі Володимировичу, що фракція точно в такий самий спосіб ухвалювала рішення про зміну голови з Кириленка на Мартиненка, і точно в такий спосіб входила до коаліції, — парирує на це Мойсик. — Але засідання фракції ми обов’язково проведемо, бо не схильні спілкуватися підписними листами». На зауваження, що у фракції є й інша думка — зокрема, у представників «Народної самооборони», які підтримують Мартиненка, а не Кириленка, Володимир Романович зауважив: «Згідно з рішенням міжпартійного блокового з’їзду, проведеного перед парламентськими виборами 2007 року, Кириленко досі є головою політичної ради Блоку партій «Наша Україна — Народна самооборона». І ніхто його не переобирав. Щодо інших партій–учасниць, які мають у фракції по півтора чоловіка, то хіба це можна назвати представництвом блоку, і тим паче нашої — найбільшої в «НУНС» — партії «Наша Україна»?».

Наступний тиждень парламент працюватиме в округах, тому про зміну керівництва «НУНС» зможе оголосити не раніше початку листопада.

ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ

«Ну й живіть на вокзалі!»

Позавчора ввечері народні депутати нарешті добралися до конституційних змін. Але доля всіх чотирьох варіантів Основного закону, серед яких були і глобальні зміни, підготовлені Партією регіонів, і фактично нова Конституція від Президента Віктора Ющенка, не втішна. Всупереч слушній пропозиції «НУНСівця» Руслана Князевича відправити законопроекти до Конституційного Суду, як належить за процедурою внесення змін до Основного закону, а вже потім за висновками тлумачів Конституції визначатися з подальшими рішеннями, народні обранці «завалили» всі голосування. Жоден проект не набрав і 200 голосів, відтак усі вони зняті з розгляду.

Натомість зміни до держбюджету на поточний рік парламентарії вносили, аж шкварчало. Згідно з ухваленим законом, збільшені видатки на потреби Міністерства закордонних справ: додатково 10 млн. грн. виділені для розширення мережі власності України за кордоном для потреб дипломатичних установ та 75 мільйонів — на фінансування діяльності самих дипустанов. Також на 202 млн. грн. збільшені кошти на фінансування прикладних досліджень у сфері військової оборони держави. Окрім того, закон передбачає списання НАК «Нафтогаз», її дочірнім компаніям «Укргазвидобування» і «Укртрансгаз» пені та штрафні санкції, нараховані контролюючими органами за порушення податкового, митного та валютного законодавства.

Дефіцит бюджету–2009 парламентарії збільшили на 1,3% або 401 млн. гривень, — до 31 млрд. 579 млн. гривень, доходи — на 2,3%, або на 5 млрд. 538 млн. гривень, до 251 млрд. 53 млн. Витрати держбюджету зростають на 2,2%, або на 5 млрд. 94 млн. гривень — до 279 млрд. 917 млн.

Окремим рішенням ВР виділила 500 млн. грн. на будівництво мосту через Дніпро в Запоріжжі. А от 17 мільйонів на погашення заборгованості за проживання народних депутатів у готелях вирішили не виділяти — щоб, за словами заступника голови Бюджетного комітету Олега Ляшка, «не ризикувати цілим законом», адже Президент уже ветував закон, у якому були збільшені видатки парламенту. «Ну й живіть на вокзалі!» — вигукнув обурений такими міркуваннями «регіонала» Ярослав Сухий.