«Напруга з Росією є, будемо знімати»
— Миколо Григоровичу, цього тижня стартувала президентська кампанія. Чи відомо вітчизняній розвідці про якісь зовнішні загрози для проведення виборів в Україні?
— Ми знаємо, що іноземні держави і міжнародні організації проводять моніторинг політичної ситуації в Україні, цікавляться підготовкою та проведенням виборів. Нам відомо, що вони також оцінюють перспективи кожного окремо взятого кандидата. Але наразі в нас немає реальних даних про те, що спецслужба тієї чи іншої країни проводить в Україні спеціальну операцію з підтримки конкретного кандидата. Хоча демонструються окремі симпатії, висловлюються відповідні побажання з боку наших окремих сусідів, і ми це знаємо. Але при цьому кожна країна, включно з Російською Федерацією, на офіційному і неофіційному рівнях (і каналами розвідки також) заявила, що підтримає того кандидата, який переможе на виборах. Окрім Росії, нам відома позиція Євросоюзу та США.
Скажу відверто, проводити нині якісь впливи... це все вже не спрацьовує в Україні, і наші колеги це чудово розуміють. Їх більше непокоїть внутрішня ситуація: чи не буде під час перегонів якоїсь дестабілізації або порушення демократичних принципів.
— Ви згадали Росію, стосунки з якою в України останнім часом доволі напружені, особливо після відомої різкої заяви президента Медведєва. Чи спричиняє це напругу ще й у стосунках із вашими колегами — російськими розвідниками?
— Служба зовнішньої розвідки України зайняла виважену позицію і виступає за те, щоб цю напругу, а вона дійсно є, зняти. І цю позицію ми висловили колегам–розвідникам під час нещодавнього візиту до Росії. Було чітко сказано, що Україна, як і її розвідка, налаштована на рівноправну, взаємовигідну співпрацю, без диктату, без позицій старшого брата. І колеги з Росії та й з інших країн СНД підтримали цю позицію української розвідки.
«Можемо позмагатися з будь–якою розвідкою»
— До речі, росіяни часто неофіційно закидають, що представники українських спецслужб, у тому числі й розвідники, давали присягу Москві ще з часів СРСР. Тому й зараз мають зважати на інтереси правонаступниці країни рад — Росії...
— Тут я відповім чітко: ті наші кадри, які ще при радянській владі готувалися і давали присягу нині неіснуючій державі, тепер їхній потенціал застосовується Службою зовнішньої розвідки України. Усі вони працюють на користь нашій державі, бо вони давали присягу ще й незалежній Україні. І як професіонали, як люди, допущені до державної таємниці вони також несуть відповідальність за вже існуючі сили, засоби — і за агентуру, підібрану ще з часів СРСР, і за технічні засоби, комплекс баз даних тощо. Ми все це бережемо і нікому не дозволимо посягнути. Бо в окремих випадках жодна країна світу часто немає таких можливостей, які має Україна. І я впевнений, що жоден наш ветеран ніколи не піде на «шифрування» цих можливостей.
— Наскільки ефективно дані вітчизняної розвідки використовують керівники держави і якими є ваші здобутки за останній рік, напередодні 18–ї річниці СЗР?
— Наголошую, наш агентурний підрозділ і технічна розвідка є одними з кращих у світі. Тут ми можемо змагатися з розвідками Європи. У нас є потужні можливості в регіонах зі складною політичною обстановкою, особливо там, де погрози йдуть від терористичних організацій, де є наші економічні інтереси, інтереси безпеки. І ми ефективно упереджуємо різні загрози. А щодо ефективності використання даних розвідки керівництвом держави, то це мають оцінювати фахівці. Усі матеріали розвідки, аналітика в щоденному режимі надходять Президенту, Прем’єр–міністру, спікеру, міністрам за профілями та пріоритетними темами. При підготовці всіх візитів керівників держави за кордон спецслужба готує відповідні матеріали, які успішно використовуються.
Наші дані могли б стати хорошою основою для попередження криз — економічних, енергетичних, фінансових, для дуже вагомих досягнень у сфері нових технологій і виведення економіки на принципово новий технологічний передовий рівень, який був би не нижчим, ніж європейський. Розвідка не є тяжкою для бюджету, ми самі сприяємо економічним та військово–технічним проектам, які дають колосальні прибутки державі. Тільки за цей рік розвідка сприяла проектам, які принесли 1 млрд. 800 млн. доларів. А по лінії науково–технічної розвідки отримано близько 680 подяк від споживачів (це конструкторські бюро, заводи).
Дуже багато — 1800 громадян України цього року ми звільнили із зон «гарячих» конфліктів. Усі живі, здорові, жоден не загинув, дякувати Богу. Про це мало говорять, але таку роботу ми проводимо за рахунок власних можливостей, сил, техніки.
«Ніхто не знає піратів так, як ми»
— Щодо звільнень. Якою є ситуація з «Аріаною», на борту якої перебувають 24 наших моряки?
— Служба зовнішньої розвідки України сприяє визволенню заручників із піратського полону за дорученням керівництва держави. Ми маємо великий досвід, адже провели вже 12 звільнень моряків разом з іншими країнами, спецслужбами, судновласниками тощо, тож ситуація з «Аріаною» є тринадцятою. Усі свої можливості українська розвідка, МЗС задіяли, але зараз слово за нашими іноземними контрагентами, які, на наш погляд, працюють неефективно, не надають адекватної відповіді. Хоча всі фінансові можливості в них є.
Тепер щодо наших моряків. За нашими даними, на «Аріану» доставлена чергова партія пального, харчів і води. Усі моряки живі. Корабель періодично ходить по акваторії в кілька десятків миль. Зараз триває в’ялий переговорний процес з піратами, але ми розраховуємо на активізацію перемовин у найближчі два тижні.
— Можливо, настав час ефективнішої боротьби з піратством? Бо за тринадцятим полоном може бути чотирнадцятий, двадцятий...
— Скажу так: наразі українська розвідка є найбільш компетентним фахівцем із піратства. Це сталося вимушено, бо питання боротьби з піратами ніколи не було для нас пріоритетом. Наші судна, як правило, не ходять в акваторії Африканського рогу, але численні факти захоплення піратами суден, на борту яких перебували українські моряки, призвели до необхідності розгляду проблеми піратства на міжнародному рівні. Тож українська розвідка підготувала Президенту пропозиції щодо розгорнутої програми боротьби з піратством, яку глава держави висвітлив у своєму виступі на останній Генасамблеї ООН.
Судіть самі, у міжнародному праві фактично немає механізмів, які передбачали б ефективну боротьбу з піратством, зокрема супровід вантажів, використання зброї та розміщення озброєних охоронців на борту. Усе це було запропоновано світовій спільноті Президентом України Віктором Ющенком. А ще — створення організаційних структур (розвідувальних, бойових, структур супроводу). Адже нині цивільні кораблі не мають права користуватися послугами озброєних представників, а зброя є лише в капітана: один пістолет, і все.
Крім цього, Україна пропонує на законодавчому рівні напрацювати механізм, який передбачав би дії із затримання і, можливо, знищення піратів, прописував би кримінальну відповідальність за піратство.
Після виступу Президента Ющенка вже через два дні в ООН створили робочу групу за участі 21 країни! А цими днями я розмовляв із нашим представником в ООН Юрієм Сергєєвим, який доповів, що ця робоча група вже провела 12 засідань. Тобто минуло буквально три тижні, а вони вже опрацювали всі ці питання і вже внесли пропозицію розглянути їх у цьому році на Раді безпеки ООН. Доповідачем щодо боротьби з піратством на Раді безпеки має виступити Україна.
ДОСЬЄ «УМ»
Микола Маломуж
Народився 23 вересня 1955 р. в с. Скаліватка Звенигородського району Черкаської області.
У 1982 р. з відзнакою закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, за фахом юрист. Із грудня 1983 р. — служба в органах державної безпеки України на оперативних і керівних посадах.
У грудні 1998 р. обійняв посаду заступника голови Державного комітету України у справах релігій. 3 квітня 2005 р. указом Президента призначений на посаду голови Служби зовнішньої розвідки.
Генерал–полковник.
Одружений, має сина та доньку.