Сьогодні виповнюється рівно п’ять років відтоді, як під стінами Центрвиборчкому відбулася своєрідна «варфоломіївська ніч». Спочатку тут пройшов 120–тисячний мітинг «помаранчевих», на якому тоді ще кандидат у президенти Віктор Ющенко вимагав від влади відмовитися від фальсифікацій виборів. Але одразу по завершенні зібрання під ЦВК з’явилися провокатори, які кидали димові шашки й били шибки, а згодом кремезні молодики під прикриттям сутінків били молотками й різали ножами останніх мітингуючих. Тоді влада своїм «безміром», що невдовзі вилився у брутальні фальсифікації, загралася. Але зрештою народ переміг, тож усі вважали, що настав час справедливої розплати. П’ятирічка — цілком достатній термін, щоб винні були притягнуті до відповідальності й почали «мотати» строк. Утім, як з’ясувала «УМ», напередодні чергових президентських виборів за поножовщину попередньої кампанії не поніс відповідальності жоден замовник, організатор чи підбурювач кривавого побоїща! Пшиком виявилися рапорти МВС у 2005 році (мовляв, справу ледь не розкрито, встановлено широке коло підозрюваних) та звіти СБУ в 2006 році (мовляв, справу про масові заворушення передано до суду, невдовзі бандити сидітимуть у тюрмах). Із півсотні бритоголових молодиків у шкірянках та спортивних штанях, які буквально залили кров’ю площу Лесі Українки, за ґрати на нетривалі терміни потрапило… лише двоє! Ще четверо опинилися на нарах за димові шашки та розбиті вікна.