НОВИНИ ПЛЮС

Депутати проти зеленого змія

Алкоголь може вчергове подорожчати: 0,5 літра горілки — більш ніж на 3 гривні, а пиво — на 36 копійок. Зареєстровані депутатами законопроекти № 5250 та 5251 передбачають з 1 грудня підвищення ставки акцизного збору на пиво з 0,32 гривні за літр до 1,2 гривні, а також із 34 до 50 гривень за літр стовідсоткового спирту.

Автори обох законопроектів (а їх аж 21!) апелюють до здоров’я людей: за останні десять років пивних алкоголіків у країні стало у десять разів більше, тоді як алкоголь займає третє місце серед причин смертності в країні. «І пиво, і спирт повинні дорожчати, бо народ у нас спивається», — говорить один з авторів законопроектів БЮТівець Олег Ляшко. «Ми проаналізували ринки сусідніх країн — Росії, Молдови, Білорусі та Польщі — і дійшли висновку, що у нас ставка набагато нижча», — підтримує колегу по партії ще один автор законів Сергій Соболєв.

Проте основний аргумент «за» — можливі прибутки для держбюджету: надходження можуть збільшитись на 1,8 мільярда гривень від акцизу на пиво і на 2,9 мільярда — на спирт. Проте і в райдужних перспективах є одне але: якщо будуть збережені нинішні обсяги продажів.

Учасники ж ринку вважають, що обсяг не зменшиться — частина виробників просто сховається в тінь. Горілчані компанії відзначають, що після липневого підвищення акцизів легальний ринок уже просів. І якщо до підвищення акцизу тіньовий ринок горілки становив близько 20 відсотків усього обсягу її продажу, то після прийняття закону в тіні опиниться більша частина ринку.

Почім метал?

Металургія, на яку припадає 36 відсотків усього експорту країни, цього року продемонструвала максимальне падіння — більш ніж на сім відсотків. Експерти переконують, що Україна здала позиції з одного боку — через послаблення зовнішнього попиту, а з іншого — через брак сировини.

Із попитом упоратись можна, запевняють міжнародні експерти. За їхніми прогнозами, до кінця року споживання сталі у світі почне зростати, а вже з 2010–го — відновиться глобальний попит на сталь. В основному — за рахунок традиційних для українського металу ринків збуту в країнах Близького Сходу та Північної Америки.

Проте вітчизняні виробники радіти не поспішають. «Єдина країна, де збільшилося споживання, — це Китай. Однак там перевиробництво. Вони зараз вийдуть на ринки, почнуть продавати зайве», — констатує голова правління Маріупольського металургійного комбінату Володимир Бойко.

У Мінекономіки ситуацію пояснюють застарілими технологіями та високою собівартістю. «Транспортна складова з нашого боку менша, ніж у того ж Китаю, але, виявляється, ми не можемо з ними конкурувати, оскільки у них собівартість набагато краща», — зазначає заступник міністра економіки Михайло Поживанов.

Сьогодні більшість українських сталеварних підприємств пропонують продукцію по 550—560 доларів за тонну, але знайти покупців на цих умовах складно. Тож це може змусити українських металургів переглянути цінову політику, прогнозують експерти.

Уряд штовхає в тінь

«Переговори з міжнародними фінансовими інституціями про надання «Нафтогазу» кредиту призупинені», — заявив представник президента з міжнародних питань та енергетичної безпеки Богдан Соколовський.

Реформування газового сектору було однією з вимог Єврокомісії та міжнародних фінансових інституцій при наданні кредитів. «Та зволікання з реформами і подвійна гра на рівні уряду призвели до того, що переговори з міжнародними фінансовими інституціями призупинені. Враховуючи деякі закулісні переговори керівників уряду, це може призвести до того, що Україну знову втягнуть у якісь тіньові схеми кредитування», — зазначив він.

До таких він відніс періодичні переговори з компанією «Тройка–діалог», яка опрацьовує питання надання Україні кредиту в обсязі чотирьох мільярдів доларів. «Але за схемами, які є набагато дорожчими і менш вигідними для України, ніж прозорі кредити», — пояснив він.