Якщо «торкатися», то всіх
Розпочали, традиційно, з перерви. Цього разу на вимогу фракцій Блоку Тимошенко і «Нашої України — Народної самооборони». Головуючий за відсутності Володимира Литвина (він у Лондоні) перший віце–спікер Олександр Лавринович оголосив, що коаліційні фракції пішли «радитися з кадрових питань». Однак ні про які кадри не йшлося: напередодні на погоджувальній раді БЮТівці погодилися відкласти заповнення вакансій в уряді на потім, аби не дати Партії регіонів приводу заблокувати президію.
Як пояснив «УМ» представник проурядової фракції Сергій Міщенко, насправді причиною для оголошення перерви було обурення БЮТ тим фактом, що питання включення до порядку денного законопроектів про скасування депутатської недоторканності стояло в розкладі останнім. «Ми вимагаємо, аби його перенесли до «прохідної» частини — хай не першим, але щоб сьогодні встигнули розглянути», — наголосив Міщенко.
Потім, щоправда, заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожем’якін промовився, що «тимошенківці» наполягали таки на пріоритетному розгляді відповідних законопроектів. Їх було два: один, за авторством «регіоналів» на чолі з Віктором Януковичем, передбачав зняття недоторканності не лише з народних депутатів, а й з Президента. Причому «доторканними» вони стають дещо обмежено: порушити кримінальну справу проти парламентарія чи глави держави можна, але арештувати без згоди Верховної Ради — ні, принаймні доти, доки суд не винесе проти нього обвинувальний вирок.
В іншому проекті змін до Конституції, внесеному на розгляд ВР двома Кириленками — БЮТівським Іваном та В’ячеславом із «НУНС», ішлося про скасування недоторканності лише для парламентаріїв. Зате цим актом їх повністю прирівнювали до «пересічних громадян»: і затримати нардепа, і порушити проти нього кримінальну справу чи заарештувати правоохоронці могли б так само, як і кожного з нас. Якби проект ухвалили.
Скасували «на перспективу»
Законопроект Кириленків мав ту перевагу, що, на відміну від «регіонального», його вже схвалив Конституційний Суд. Нагадаємо, процедура внесення змін у Конституцію непроста: спершу парламент має ухвалити проект 226 голосами, потім спрямувати до КС, отримати позитивний висновок, тоді знову ухвалити більшістю, і лише на наступній сесії затвердити остаточно — вже щонайменше 301 «за».
Утім було очевидно, що реальне зняття депутатської недоторканності не потрібне ні Партії регіонів, ні БЮТ, який у контексті «артеківського» скандалу нібито на цьому наполягав. «Регіонали» вимагали ухвалити саме їхній законопроект, знаючи, що перед набуттям чинності йому належить пройти тривалу процедуру. І звинувачували «тимошенківців» у тому, що вони навмисне порушили цю «небезпечну» тему, аби змусити ПР заблокувати трибуну, адже раніше «синя» фракція наполягала на пріоритетному розгляді в другому читанні закону про підвищення соціальних стандартів. «Але ми добровільно погодилися спершу говорити про недоторканність, аби тільки Верховна Рада працювала», — хвалився поміркованістю «Регіонів» один із керівників ПР Олександр Єфремов. В опозиції натякали, що БЮТ понад усе прагне не допустити голосування за підвищення соціальних виплат, бо розуміють: голосів набирається достатньо, а гроші уряд виділяти «не хоче».
Зрештою законопроект, який уже пройшов розгляд у КС і був ближчим до реального скасування недоторканності, набрав лише 206 голосів. БЮТ голосував у повному складі, як і пропрезидентська та «балогівська» частини «НУНС», і до 226 не вистачило лише голосів «коаліційних» «нашоукраїнців». «Хитро зроблено, — констатували «заукраїнці». — БЮТ знову «білий і пухнастий» — зробив справу «підконтрольними» руками».
А «регіональний» закон вирушив у довгу путь: лише в Конституційному Суді він може залежатися на кілька місяців. А далі — вибори, переформатування парламенту і ще бозна–які причини відтягти скасування недоторканності. Щодо зняття імунітету з Президента, то це, за словами В’ячеслава Кириленка, абсурд, незалежно від прізвища глави держави, який стане залежним від рішення будь–якого купленого районного суду...
Уряд перед вибором: увімкнути верстат або вивернути кишені
Далі справа пішла як по маслу. Депутати так захопилися роботою, що навіть позбавили себе планової перерви й ухвалили в цілому закон про підвищення соціальних стандартів. Цього разу утрималися від голосування тільки БЮТівці й підконтрольні їм «НУНСівці», і 254 голосами «за» прожитковий мінімум та мінімальну зарплату підвищили.
БЮТ і уряд у шоці: для підвищення соціальних виплат у бюджеті немає коштів, і закликають Президента не підписувати цей закон. «На його реалізацію з бюджету наступного року буде потрібно додатково 72 мільярди гривень! — жахався «тимошенківець» Олег Ляшко. — Хай Партія регіонів покаже, де взяти такі кошти! Немає іншого варіанта, окрім як увімкнути друкарський верстат, а це означатиме шалену інфляцію. Але я певен, що ні Нацбанк, ні уряд цього не робитимуть. Тому в результаті ми прийдемо до ситуації, коли людям узагалі не виплачуватимуть зарплат і пенсій (через нестачу коштів у бюджеті)».
Партія регіонів вустами Олександра Пеклушенка показала: «Хай уряд не бреше — ресурси для підвищення соціальних стандартів є! Кабмін отримав 10 мільярдів кредиту від МВФ, тому не грошей бракує, а відповідальної влади!». Опоненти Тимошенко і Ко переконані, що ресурси є, просто треба спрямовувати їх не на виборчу кампанію «Вони», а на благо соціально незахищених.
Саме в той час Прем’єрка мала зустріч із делегацією МВФ. «Уявіть, як вона їм скаже: ми кредити, які ви виділите, витратимо на виплату зарплат і пенсій. Та нам після цього вже ніхто ніколи кредиту не дасть!» — обурювався Ляшко.
Ліки не дорожчатимуть. Бо зникнуть?
Так чи інакше, рішення ухвалене, і уряду доведеться шукати кошти на його втілення в життя, адже Президент іще раніше заявляв, що підпише закон про підвищення мінімальних соцвиплат.
Натомість, хочеться вірити, Ющенко не підпише інший популістський закон, ухвалений 242 голосами з ініціативи комуністів: мораторій на підвищення цін на лікарські препарати. Цей, на перший погляд, «народний» акт загрожує зникненням з аптек усіх імпортних препаратів, та й асортимент вітчизняних, які далеко не завжди здатні замінити зарубіжні аналоги, може значно скоротитися.
СКАНДАЛ ТРИВАЄ
На вечір парламентарії запланували «десерт»: інформацію правоохоронців щодо справи про розбещення дітей. «На килим» викликали міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, Генпрокурора Олександра Медведька та Уповноваженого ВР із прав людини Ніну Карпачову. Медведько у своєму виступі попросив МВС провести службову перевірку і притягнути до відповідальності посадовців, які недбало ставилися до розслідування справи про розбещення. Завтра на оперативній нараді розглядатимуть питання щодо можливої передачі цієї кримінальної справи в ГПУ.
«Під шумок» «Регіони» вирішили витягти на світ Божий постанову про звільнення Луценка з посади голови МВС. Однак БЮТівці поставилися до цієї ініціативи скептично — мовляв, якщо вже на погоджувальній раді домовилися не розглядати кадрові питання, то до відставки міністра навряд чи дійде.
Учора на засіданні парламенту був присутній БЮТівець Сергій Терьохін — один із «фігурантів» скандальної «справи педофілів». Відомий політик випромінював оптимізм і раз по раз реготав; колеги тиснули йому руку.
А от інший «фігурант»–БЮТівець, Віктор Уколов, «під куполом» помічений не був, натомість напередодні сходив на допит у МВС у присутності прокурора. «Це дуже гидко», — прозвітував він на блозі в «Українській правді».
Перед цим, у понеділок, БЮТівець Сергій Соболєв виступив із вимогою перевірити дані про те, що свого часу Віктор Янукович у Єнакієвому «організував групу злочинців, які жорстоко побили та зґвалтували жінку».