Коли тієї п’ятниці вранці невістка Юля зателефонувала Наталії Володимирівні в Полтаву й повідомила про те, що Андрій не ночував удома, материнське серце здригнулося у тривожному передчутті. Адже раніше з її 24–річним сином, який жив із Юлею в цивільному шлюбі й виховував спільну донечку, ніколи такого не траплялося. Підозріло мовчав «мобільний». Останній дзвінок від Андрія був напередодні ввечері, він сказав, що разом з Олександром Олійником вони скоро повернуться на авто останнього. Щодо Олійника, то він хоча й мешкав у Полтаві, але влітку постійно жив на дачі в селі Судіївці, що поблизу обласного центру. У цьому ж селі мешкав і Андрій Могила, практично ровесник та товариш Олександра. Того дня, 24 липня 2008 року, Андрій пішов до крамниці по пиво, зустрів Олійника, з яким нібито домовився «постріляти по пляшках» із рушниці останнього. Хлопці виїхали у «глухе» місце, неподалік одного з сіл сусіднього Новосанжарського району. З тієї поїздки Андрій не повернувся ...