Вишиванка для Пісяючого хлопчика

«Ми вітаємо незалежну Україну в Європі». «Бельгія дуже високо цінує Президента Ющенка за те, що він робить, щоб зблизити Україну з Європою». «Україна — незалежна, демократична і європейська держава». Такими словами главу Української держави під час дводенного візиту до Брюсселя вітав чи не кожен високопоставлений співрозмовник. Це при тому, що досі Бельгію зараховували до числа євроскептиків в сенсі європейських прагнень України. Мимоволі спадало на думку: якщо це — скептики, які ж тоді оптимісти?!

Звісно, на шляху України в Євросоюз та НАТО наразі видно більше перешкод, ніж сприятливих моментів. Але такі візити надихають і засвідчують: не настільки вже неприхильна до нас «стара Європа», як здається. Принаймні якщо йдеться про Брюссель.

Із першого в історії двосторонніх відносин офіційного візиту Президента України в Бельгію Віктор Ющенко повернувся не з перепусткою в Європейський Союз, але із запевненням у тому, що в прагненні здобути щасливий квиток ми маємо в Бельгії друга, а не скептика. З огляду на те, що у другому півріччі 2010–го бельгійці головуватимуть у ЄС, це таки позитив.

«Отаке на голові»

«Перепрошую, а хто тут зараз виступатиме — це ж прапор України? О, то буде леді, Прем’єр–міністр?» — англійською мовою схвильовано цікавиться в кореспондента «УМ» один із численних відвідувачів Європейського парламенту. Почувши, що на брифінгу з головою Європарламенту буде не Прем’єр, а Президент України, чоловік трохи розчаровано констатує: «Так він — містер? То що, не буде тієї леді з «отаким» (показує руками вкладену косу) на голові? Ех...».

Попри розчарування в надії на власні очі побачити «отаке на голові», співрозмовник «УМ» все ж залишається послухати, що скажуть журналістам Віктор Ющенко і Єжи Бузек. Пояснює, що це «дуже цікаво».

Щиру і приємну цікавість до України кореспондент «УМ» помічав всюди, куди приїздила офіційна делегація. У Єврокомісії, в очікуванні появи Ющенка з головою ЄК Жозе Мануелем Баррозу. На вулиці, перед будівлею сенату, де перехожі зацікавлено роздивлялися президентський кортеж. У місті Антверпен, де подивитися на кавалькаду представницьких машин у супроводі поліцейських на мотоциклах зібрався цілий натовп цікавих. Віктор Ющенко після тривалого періоду складнощів у підготовці візитів на Захід справді досяг значних успіхів.

Що приємно вразило — слово «Україна» збентеження не викликало. Багато хто з бельгійців ідентифікував навіть прапор. «Це той пан, якого тяжко отруїли», — зі знанням справи «розшифрувала» літня антверпенська пані своїй колезі. Щоправда, трохи сплутала чи то Ющенка з Михайлом Саакашвілі, чи то Катерину Ющенко з дружиною президента Грузії Сандрою Рулофс, переконано заявивши: «А ще він демократ і в нього дружина з Голландії».

Українські мелодії бельгійського годинника

Антверпен, розташований за півсотні кілометрів від столиці, вразив своєю доброзичливістю. У це старовинне місто Ющенко приїхав на підписання меморандуму про співробітництво між Антверпенським портом — другим за розмірами в Європі після Роттердама — та Одеським. Як пояснив журналістам перший заступник начальника морського торгового порту Одеси Юрій Васьков, котрий підписував угоду з українського боку, це лише юридична фіксація вже наявних між двома структурами зв’язків.

Величезний порт Антверпена, куди завдяки високій воді під час припливу (різниця з відпливом становить до п’яти метрів) можуть по річці Шельді заходити навіть океанські судна, є не лише торговельним партнером одеського «колеги». Своїм коштом Антверпенський порт регулярно запрошує на стажування українських фахівців.

Гостинність антверпенців українська делегація відчула, щойно вийшовши з авто: старий годинник на соборі Богородиці навпроти ратуші грав... «Ще не вмерли України ні слава, ні воля». А на завершення візиту — із півгодини тішив мелодіями українських пісень. Слухали їх і місцеві українці. Вони зупинилися перед мерією, побачивши синьо–жовтий прапор, і зізналися журналістам, що працюють у Бельгії нелегально.

Сама мерія в цьому милому й на перший погляд мало схожому на портове (читай — гамірне й запруджене) місті нагадує радше музей, ніж офіційну установу. А мер Антверпена Патрік Янсен розчулив, ще й палко привітавши українську збірну з футболу з перемогами над Англією й Андоррою та побажавши подолати останній бар’єр перед чемпіонатом світу.

«Україна — європейська дер­жава, і ми вітаємо її в Європі», — сказав мер. «Ми просто повертаємося додому — дому, який був нашим протягом багатьох сторіч, — відповів Ющенко. — А дорога додому завжди коротша, ніж будь–куди».

А якщо Росії щось не подобається — це її проблема

У Європарламенті називати Європу «домом для України» не поспішають, але напрям нашої «дороги» схвалили. Ще б пак, адже там українського Президента приязно зустрів добрий давній знайомий Єжи Бузек, якого обрали головою «верховної ради» ЄС зовсім недавно. Колись Ющенко і Бузек одночасно були колегами — прем’єр–міністрами України та Польщі відповідно; згодом польський політик як член Європарламенту входив до комітету парламентського співробітництва «Україна–ЄС» і ніколи не приховував своїх симпатій до нашої держави.

За словами свіжопризначеного міністра закордонних справ Петра Порошенка, під часу зустрічі з Ющенком Єжи Бузек «дав чіткі гарантії того, що Європарламент беззастережно підтримує європейські прагнення України». З урахуванням того, що після затвердження Лісабонської угоди повноваження Європарламенту значно зросли, це тішить.

Водночас на брифінгу Бузек наголошував на необхідності проведення в Україні реформ. Він запевнив: «Європі незалежна Україна потрібна так само, як їй — Європа», — і висловив сподівання, що ситуація минулої зими, коли через «газову війну» з Росією Словаччину й Болгарію «повністю відрізали від газу», більше ніколи не повториться.

На запитання, чи не стануть на заваді євроінтеграції України російські бізнес–інтереси, Ющенко і Бузек відповіли фактично в унісон. Голова Європарламенту наголосив, що відносини України і Євросоюзу — це відносини двох незалежних інституцій, рішення яких у будь–якому разі не будуть спрямовані проти третьої сторони. «Політика євроатлантичної інтеграції України відповідає її національним інтересам та інтересам Європи, — наголосив і Президент України. — І якщо у третьої сторони виникає якась специфіка — це проблема третьої сторони».

Про політику, «техніку» і піар

Упродовж року глава держави не раз оптимістично прогнозував, що до 2010–го Україна підпише угоду про асоціацію з Євросоюзом. Утім останнім часом фахівці скептично зазначають, що навряд чи до 4 грудня, коли у Києві пройде саміт «Україна—ЄС», цей документ устигнуть належним чином підготувати. А оглядачі висловлюють сумніви й у тому, що до виборів Президента й відтак визначення курсу дер­жави на майбутні п’ять років Євросоюз наважиться зробити Україну асоційованим членом.

Візит глави держави в осідок європейських інституцій мав прояснити відповідь на питання, хто ближчий до істини.

Ющенко в інтерв’ю українським журналістам після зустрічі з президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу заявив: «Той діалог, який є з Європейською Комісією в останні кілька років, — один із найбільш продуктивних діалогів, які будь–коли мала Україна». Президент каже, що «надзвичайно важливим є сам факт досягнення політичної домовленості щодо укладання цієї угоди», яка є значно досконалішою щодо України, ніж попередні такі документи, укладені ЄС з іншими країнами.

За словами Ющенка, наразі завершено вже «три чверті» роботи над угодою. Ту частину документа, яка стосується створення зони вільної торгівлі, Президент назвав «технічно складною». В.Ю. повідомив, що доручив міністрові закордонних справ за півтора місяця підготувати документ, який засвідчив би прогрес у переговорному процесі з Євросоюзом, у тому числі й щодо лібералізації візового режиму.

Сам міністр на прохання прояснити ситуацію теж наголосив: однією із найважливіших частин угоди про асоціацію є створення зони вільної торгівлі, адже «Європейський Союз свого часу починався зі спільного ринку, тому саме економіка має визначати політику». Водночас, за словами Петра Порошенка, робота над цією угодою почалася запізно, бо її початок був прив’язаний до вступу України у Світову організацію торгівлі. А відтак, як випливає зі слів очільника МЗС, поперед батька в пекло вже не встигаємо. «Ми не повинні залишити незахищеним жоден український інтерес — ця угода має набути того статусу, який продемонструє її взаємовигідність для обох сторін, — акцентував Порошенко. — Тому до грудня ми повинні завершити ключову політичну частину, і буквально кілька місяців знадобиться для того, щоб завершити переговори про зону вільної торгівлі».

Словом, політичне рішення буде, а «технічне» — навряд чи. Хоча питання, за чим саме затримка, міністра трохи роздратувало. «Знаєте, я хотів би кардинально змінити стиль підготовки документів, коли в нас піарять наміри, замість піарити конкретний результат, — різко відповів Порошенко. — Я не переконаний у тому, що оприлюднення деталей цього діалогу сприятиме досягненню результату. Хотілося б, щоб ми копіткою роботою досягали результату, а не лише говорили про наміри української сторони».

Іще в четвер глава МЗС спрогнозував, що за підсумками візиту Президента Бельгія з євроскептика перетвориться на прихильника європейського майбутнього нашої держави. «Я вважаю, що бельгійців перефарбували у євроскептиків всередині України», — наголошував Порошенко, обіцяючи «маленький сюрприз».

Очевидно, Петро Олексійович знав, що на ранок скаже його колега. Міністр закордонних справ Бельгії Ів Летерм, екс–глава уряду своєї країни, під час зустрічі з керівником українського МЗС чітко заявив: Брюссель у жодному разі не скептик, а оптиміст.

Подібної думки притримувався і прем’єр–міністр Герман ван Ромпей. Віктор Ющенко зустрівся з ним у мальовничій резиденції глави бельгійського уряду — з озерами–лебедями й сім’ями диких гусей на газонах парку. «Особливу надію ми покладаємо на українсько–бельгійські взаємини у контексті нашої європейської та євроатлантичної інтеграції», — просигналізував панові Ромпею Ющенко. Щодо конкретних цікавих проектів, то йшлося і про підготовку економічної місії принца Бельгії Філіпа в Україну, здійснення інфраструктурних проектів за участю ділових кіл і регіонів України та Бельгії.

Прем’єр–міністр ван Ромпей підтвердив результативність візиту глави Української держави, зазначивши: «Кожна з порушених тем дає нові нагоди для подальшого розширення двостороннього співробітництва. Я впевнений, що і в майбутньому Бельгія не пропустить жодної можливості потиснути простягнуту до неї руку України».

Після завершення українсько–бельгійських переговорів у розширеному складі відбулася церемонія підписання угоди між міністерствами двох країн про співробітництво у сфері соціального забезпечення.

ІСТОРІЯ

УНР, Брюссель, 90 років тому

«У мене немає сумнівів: ми будемо членами Європейського Союзу, НАТО. Ми будемо учасниками всіх європейських проектів, бо це не тільки працює на наші інтереси — це працює на інтереси об’єднаної Європи, кожного громадянина нашого континенту», — сказав Віктор Ющенко, відкриваючи позавчора в Брюсселі меморіальну дошку з нагоди 90–річчя Надзвичайної дипломатичної місії Української Народної Республіки в Бельгії та Нідерландах 1919—1923 років.

Попри не по–європейськи холодну погоду (+2оС), подивитися на те, як Президент України з дружиною Катериною відкривають пам’ятний знак за адресою вулиця Ермітаж, 66 у центрі Брюсселя, де діяло посольство УНР, зібралися не лише представники української діаспори та офіційні особи, а й мешканці сусідніх будинків.

Президент Ющенко подякував за проведені архівні дослідження та зусилля, докладені задля встановлення меморіальної дошки, мерові Брюсселя, бургомістрові місцевої комуни Іксель та її мешканцям. Він нагадав, що УНР відкрила понад 20 дипломатичних представництв і одне з них вперше представило Українську державу в Бельгії 90 років тому.

СИМВОЛИ

Не вперше, але приємно

«Українізація» Брюсселя відбувалася і на неофіційному рівні. Знаменитий Пісяючий хлопчик з нагоди приїзду Президента Ющенка вчора був вбраний у вишиванку. Глава України трохи помилився, гадаючи, що таке перетворення символа столиці Бельгії сталося вперше. Насправді Манекен Піс і раніше вдягали в українське національне вбрання, і взагалі хлопчика перевдягають «на замовлення» в усі можливі строї ледь не щодня. Але, хай там як, і ця деталь показова. Віктор Ющенко подякував меру Брюсселя за «україн­ський козацький костюм» на пісяючому хлопчикові й додав: «Ми високо цінуємо цей ваш крок».