Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Тим, хто цікавиться літературою та її світовими тенденціями, добре відома програма французького посольства у сприянні видавничій справі в Україні «Сковорода». З 1992 року французи опікуються популяризацією свого слова — як художнього, так і наукового, підтримуючи видання своїх книжок українськими видавцями. Для ще більшого заохочення вони заснували спеціальну премію для наших перекладачів. Днями премію ім. Григорія Сковороди вручали вже в сьомий раз.
У відповідній атмосфері книгарні «Є» журі премії оголошувало переможців. Письменник Андрій Курков чудовою французькою оголосив, що переможцем у номінації «Художня література» став перекладач Леонід Кононович за роботу над книгою Жана–Полія Сартра «Відстрочення» (том 2 трилогії «Шляхи свободи»), видавництво «Юніверс». У номінації «Гуманітарні та суспільні науки» премію здобула Світлана Глухова — за переклад біографічної книги «Кондорсе (1743—1794). Інтелектуал у політиці», автори — Елізабет і Робер Бадентер, видавництво «Юніверс». Переможцям вручили дипломи, а незабаром їх чекає ще й грошова винагорода — по одній тисячі євро кожному. Заохочувальні відзнаки — друковану продукцію — вручили за переклад книг Ромена Гарі «Життя попереду» (видавництво «К.І.С.», перекладач Марина Марченко) та за роботу над працею Режіса Дебре «Інтелектуальна влада у Франції» (видавництво «Дух і літера», перекладач Володимир Артюх).
«У нас були дискусії щодо переможців. Адже всі переклади були якісні, тому півтори години ми вели бурхливе обговорення», — зізнався член журі Тарас Васютин, президент Ініціативного комітету «Альянс Франсез» у Чернівцях. Хороший рівень українських перекладів також відзначив поліглот Андрій Курков: «Головна ознака якісного перекладу, щоб текст не відходив далеко від оригіналу, щоб залишався синтаксичний ритм, фразеологізми, тобто щоб переклад був не лише «зі слів на слова», а й «з культури на культуру». Такий текст має читатися легко, ніби він написаний нашою рідною мовою. Маю сказати, що серед номінованих на премію книг переклади такого рівня були».
Загалом на премію імені Сковороди було номіновано 22 видання, що вийшли в Україні минулого року: це 10 художніх творів, 8 праць у галузі суспільних та гуманітарних наук, три біографічні твори та один практичний довідник. Здебільшого це книги видавництв, що давно співпрацюють із французьким посольством: «Юніверс», «Дух і літера», «Пульсари», «Видавництво Жупанського», «Кальварія», «Фоліо». Один із відзначених цьогоріч перекладачів — зовсім молодий спеціаліст Володимир Артюх. «Інтелектуальна влада у Франції» — це мій перший великий переклад, — зізнається 24–літній Володимир, аспірант кафедри культурології НаУКМА. — І це спільна праця моя і мого редактора, досвідченого перекладача, Андрія Рєпи. Сама книга дуже цікава: на межі соціології та есеїстки, це історія французьких інтелектуалів ХХ століття».
На завершення маленьких урочистостей гості — письменники, перекладачі журналісти і читачі — під келих хорошого бордо ще обговорювали проблематику перекладів в Україні. «Завдяки таким програмам у нас з’являються переклади, яких не було б. На жаль, у видавництв немає грошей, щоб робити такі книжки. І чим інтенсивніше працюватимуть ці програми, тим більше ми знатимемо про нові літературні процеси у світі», — підсумував Андрій Курков.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>