Нещодавно, вперше за історію свого існування, київські «Гайдамаки» з двотижневим гастрольним туром відвідали Канаду і відчули смак, колорит і атмосферу справжнісінького тріумфу. Хлопці, які вже знають смак слави на європейських майданчиках, ніяк не сподівалися на гарячий прийом канадських і американських українців. На гігантській щорічній імпрезі Toronto Ukrainian Festival музиканти відчули енергію 400 тисяч прихильників етно–року, серед яких приблизно третину складали не етнічні українці, а франкомовні й англомовні канадці та американці. Традиційно було дуже багато українців із сусідніх Сполучених Штатів.
«Гайдамаки» представляли зовсім нові речі з майбутнього п’ятого альбому та ретроспективу всіх своїх найбільших хітів. Окрім виступу у Торонто, були й незабутні концертні подорожі до Вінніпега, Едмонтона, Саскатуна. Організатори канадського туру — Українська кредитна спілка — чекали три роки, щоб привезти нашу групу до своєї країни, і все організували на найвищому рівні. Про те, який це мало вигляд, можна легко переконатися, переглянувши на інтернет–ресурсі YouTube викладені там відеозвіти практично з усіх концертів. На кожному кроці наших хлопців вражала цілковита обізнаність канадців з нашими реаліями та інтерес до всіх актуальних трендів сучасної музики в Україні. Приємною несподіванкою стало й те, що майже всі прихильники групи мають у своїх приватних колекціях ліцензійні диски «Гайдамак» і хором на концерті підспівують музикантам.
Про цей знаковий для групи тур своїми враженнями поділився бас–гітарист Володимир Шерстюк: «Для мене особливим відкриттям стало те, що сучасна українська діаспора — це не обмежені у поглядах на сучасність вусаті дядьки у вишиванках з консервативними переконаннями, до чого ми, власне, готувалися, а, навпаки, високоосвічені молоді люди, з якими дуже цікаво спілкуватися. Насправді діаспора робить свою справу, базуючи свої проекти і дії на національному егрегорі, що вже давно і надійно вмонтований у масив модерної цивілізаційної дійсності Канади. Дуже вразила відсутність у них добре відомого у нас «комплексу неуспішності». Опущених долу очей або відвертих жебраків серед українців ми ніде не бачили, адже саме українці в Канаді становлять основний кістяк середнього класу. Та й присутність їхня в усіх прошарках тамтешнього суспільства є очевидною, зокрема в закладах громадського харчування, де обов’язково є українська кухня. В уряді Канади також велика кількість наших земляків, а в місті Торонто всього українського значно більше, ніж у Києві».
У Канаду хлопці привезли програму «Козак–рок–систем», яку вже показували на фестивалі «Сігет» у Будапешті та на «Джаз–Коктебелі». Протягом двох тижнів «Гайдамаки» також постійно спілкувалися із молоддю. «За ідеєю організаторів, — продовжує Володимир Шерстюк, — наші розмови зі школярами мали би перетворюватися на чудодійний допінг патріотизму, відданості народній культурі в урбанізованому світі сьогодення і служити прикладом для молоді Канади, що сьогодні усе це сприймає винятково у модерній «упаковці».
На зворотньому шляху до Києва гурт встиг дати ще два концерти: один — у Німеччині, другий — у Варшаві, де «Гайдамаки» виступали у знайомій компанії з «Ву–Ву», з якими раніше записали спільний альбом. До слова, у Польщі цей диск за продажами сягнув «золотої» відмітки.