Кримінальна справа про розбещення неповнолітніх перетворилася на політичну. (Коллаж Наталі ШЕВЧЕНКО, Людмили КАПУШ.)
Ще 2 жовтня із трибуни Парламентської асамблеї Ради Європи на адресу України прозвучали серйозні обвинувачення: у відомому далеко за межами країни Міжнародному дитячому центрі «Артек» ґвалтували дітей! У самій же Україні ця інформація мала ефект бомби, що вибухнула. Від подробиць справи волосся стає дибки — в оргіях із дітьми брали участь народні депутати, посадові особи «Артека» і навіть священик! Однак не все так однозначно в цій справі, як видається на перший погляд...
На підтвердження правдивості висунутих матір’ю дев’ятирічної Олі та 12–річного Валери (імена дітей змінено. — Авт.) обвинувачень «УМ» отримала деякі документи. Жінка вже півроку намагається довести, що її діти стали жертвою злочину. Переконує в цьому міліцію, прокуратуру, водить доньку та сина по численних принизливих медичних освідченнях і експертизах. Уперше про факт зґвалтування своїх дітей жінка дізналася ще в квітні, відтак 16 числа віднесла заяву у Дніпровський райвідділ міліції Києва. Головним фігурантом справи став не хто інший, як сам батько дітей, редактор журналу «Артек». Але в порушенні кримінальної справи жінці відмовили. Оскільки під час додаткової перевірки з’ясувалося, що чоловік та дружина перебувають у «неприязних стосунках». Та й сам чоловік категорично заперечив факти про розбещення дітей. Мовляв, дружина — вочевидь екзальтована, зраджує йому з іншим і через це навмисне обмовляє. Цього виявилося достатньо, аби в порушенні кримінальної справи було відмовлено.
Через місяць прокуратура Дніпровського району Києва постанову про відмову в порушенні справи скасувала, а матеріали направила на додаткову перевірку. Міліціянти «перевірили» і... знову відмовили. Такий юридичний футбол тривав аж до 10 червня, коли кримінальна справа за фактом вчинення розпусних дій стосовно дітей була нарешті порушена за статтею 156 ч.1 Кримінального кодексу — «розбещення неповнолітніх».
Лише під кінець липня справа потрапила до слідчого управління ГУ МВС у Києві, й розпочалося розслідування. Слідчі встановили, що батько розважався зі своїми дітьми ще з вересня 2006 року. Здебільшого — у своїй київській квартирі, а влітку 2008 року — у відомчому готелі «Адалар», що на території «Артека». Причому до участі в кримських оргіях приєднувалися й інші «дяді». Факт задоволення «статевої пристрасті неприродним способом», як ідеться в постанові про порушення кримінальної справи, згодом підтвердила судово–медична експертиза. В Олі та Валери вона виявила такі зміни статевих органів, які могли бути спричинені внаслідок «лише зовнішнього впливу травматичної сили від неодноразового та тривалого за часом введення тупого предмету в пряму кишку, яким можуть бути пальці рук або напружений прутень». Лише після цього кримінальну справу було порушено вже безпосередньо проти батька дітей, а останні два місяці він перебуває під вартою. Після того на квартирі подружжя було вилучено комп’ютер, у пам’яті якого поновлено багато порнофотографій та відео за участю дітей, а з роздруківки інтернет–провайдера з’ясувалося, що глава сім’ї начебто дуже цікавився порносайтами.
Паралельно жінка звернулася до народного депутата Григорія Омельченка. «Мати постраждалих дітей стверджує, що високопосадовці МВС під тиском зацікавлених осіб, у тому числі народних депутатів України, зволікають із завершенням досудового слідства, аби уникнути кримінальної відповідальності за злочини проти дітей», — каже Григорій Омельченко. Жінка сьогодні дуже боїться за своє життя і життя сина та доньки — головних свідків злочину. «На сьогодні ситуація вже вийшла з–під контролю і я переконана, що поїздка на упізнання в «Артек», яку за законом має провести слідство, стане для нас із дітьми смертним вироком у вигляді ДТП, тому я прошу оприлюднити мою заяву на сесії ПАРЄ та сприяти тому, аби слідство не вдалося замовчати», — написала мати дітей у зверненні на ім’я Григорія Омельченка. Наразі Комітет ПАРЄ з питань рівних можливостей для жінок та чоловіків узяв цю справу під свій контроль. А МВС України надало родині охорону.
Чому й кого жінка так боїться? Влітку минулого року, коли діти їздили на відпочинок разом із батьком до Гурзуфа, у групових оргіях брали участь і посадовці «Артека». Їх діти впізнали на фото під час проведення офіційного впізнання, двох — поки що встановити не вдалося. Зі слів матері Олі та Валери, обоє дітей пройшли перевірку на детекторі брехні, який на 98% підтвердив правдивість розповідей дітей про оргії. Окрім того, мати сама зняла відео зі зізнаннями дітей, яке наразі переховує, вважаючи їх важливим доказом у справі. У стенограмі фігурують дядя Саша і Володя, які займалися з ними сексом, імен деяких людей діти взагалі не знають. І дівчинка, і хлопчик на камеру зізнаються, що батько до них «приставав» ще з «першого класу».
Днями народний депутат Григорій Омельченко направив Президентові, Прем’єр–міністру та Генпрокурору звернення з проханням узяти справу про зґвалтування дітей під їхній контроль. У зверненнях нардеп зазначає, що після того, як у розслідування став «дивно втручатися» народний депутат від БЮТ Віктор Уколов, мати постраждалих дітей роздрукувала з сайту Верховної Ради фото усіх депутатів і показала їх синові. На них Валера начебто впізнав Уколова, Терьохіна та Богдана (всі депутати БЮТ) як осіб, які ґвалтували його у Києві на квартирі, куди приводив сина батько. Бував на цій «хаті» й священик однієї з єпархій. Як тільки з’явилися у цій справі відомі імена, у розслідування, за словами жінки, втрутився відомий правозахисник Едуард Багіров, який займається «влагодженням справ, які можуть виникнути у злочинців із законом».
Щойно інформація про скандальну справу стала відома пресі, події закрутилися, мов у калейдоскопі. Міністерства і правоохоронні органи почали миттєво створювати власні слідчі комісії. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко вчора звернувся до Президента Віктора Ющенка з проханням відсторонити від виконання обов’язків посадовців «Артека», чиї імена фігурують у справі. «Їх троє: один — адміністративний керівник центру, другий — керівник медичної служби, третій керував одним із гуртків», — повідомив міністр. Докази щодо причетності їх до таких серйозних звинувачень наразі шукає міліція. Однак міністр наголосив, що не варто при цьому забувати — у цих людей є серйозні вороги. «Завдяки їхнім діям було прийняте рішення про зупинку приватизації землі, яку хотіли відхапати від «Артека» деякі шахраї», — заявив Луценко. Також міністр додав, що МВС наразі не має доказів причетності до цієї справи народних депутатів. Адже, починаючи з квітня, жодної заяви від матері потерпілих, де фігурували б прізвища політиків, до правоохоронців не надходило. «На жаль, я вважаю, що цих нещасних дітей аморально використовують у політичних розкладах», — додав Юрій Луценко.
І ще один важливий момент: люди, які знають цю родину, кажуть, що жінка таким чином мститься своєму чоловікові. «Вона вже в двадцятий раз подає за «зґвалтування дітей» на свого чоловіка. Тепер вона подала заяву нардепам Колесниченку і Омельченку. А Уколов попав під роздачу тільки тому, що був другом дитинства її колишнього чоловіка», — пише в коментарях «Живий журнал».
P. S. Як стало відомо «УМ», народний депутат Григорій Омельченко вчора подав заяву голові партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко про вихід із цієї політсили. Як пояснив нардеп, через спорідненість партії з криміналітетом.
Едуард Багіров, голова правління Міжнародної ліги захисту прав громадян:
— Яким чином я можу здійснювати тиск на слідство і МВС? Це повна маячня! Можна зрозуміти цю жінку, як матір, яка хоче захистити права своїх дітей. Але ж не методами введення в оману народних депутатів та ЗМІ. Я знаю, що до останнього моменту в цій кримінальній справі фігурував лише один підозрюваний. А фактично в останні кілька тижнів у справі з’явилися посадові особи «Артека» та деякі політики. Річ у тім, що мати цих дітей — сама журналістка, її новий друг, з яким вона живе, теж журналіст. Вони вміють маніпулювати інформацією. Вважаю, що посадовці «АртекА», священик, народні депутати з’явилися у справі, аби привернути до неї увагу громадськості, високопосадовців та зацікавити журналістів. І справа з кримінальної вже перетворилася на політичну. Чого вона й добивалася.
Наша організація допомагала її чоловікові як журналісту тільки складати заяву. Нас же звинуватили в лобіюванні чиїхось інтересів, спробі зам’яти справу і вплинути на слідство. А мій помічник узагалі нібито навіть погрожував цій жінці влаштувати «море крові». Заявляю, що це брехня! Більше того, я сам отримував погрози на свою адресу від співмешканця цієї жінки. І написав із цього приводу заяву в міліцію.
У цій справі прослідковується меркантильний інтерес: жінка претендує на двокімнатну квартиру та колекцію антикваріату на суму більш як 40 тисяч доларів свого чоловіка. Вона шантажувала його, що напише заяву в міліцію, ніби він зґвалтував дітей. Я не берусь стверджувати, хто тут винен, а хто ні — з цим розбереться слідство. Одначе й не виключаю, що все це влаштовано задля того, аби кинути за ґрати законного чоловіка, відхопити спільно нажите майно і насолоджуватися життям із молодшим на 10 чи 15 років другом...
Народний депутат Віктор Уколов два останні дні перебував поза зоною досяжності. Але вчора він передав «Українській правді» заяву, де спростовує свою причетність до скандальних подій в «Артеку». «До цього бруду я не маю жодного відношення. Добре розумію, що моє прізвище згадано лише з метою дискредитації політичної сили, до якої я належу», — наголосив Уколов. БЮТівець також зазначив, що «глибоко шокований, що страшна трагедія у сім’ї потерпілої використовується для політичної боротьби». «Я рішуче засуджую такі методи брудної політики», — заявив нардеп. Факт знайомства з підозрюваним депутат визнав.
Директор МДЦ «Артек» Борис Новожилов та адміністрація центру спростовують заяву про випадки зґвалтування дітей і закликають політиків припинити використання «Артека» в своїх політичних цілях. Оскільки це «завдає важкого удару по репутації Міжнародного дитячого центру та в цілому по національних і міжнародних інтересах нашої держави». Факти, викладені у заяві депутата Колесниченка, «не мають до «Артека» жодного стосунку і неможливі на території центру»
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
