Нібо космічне і трохи українське

15.10.2009
Нібо космічне і трохи українське

Перша енциклопедична ластівка від «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Ги» називається «Український космос». Космонавт Леонід Каденюк, заступник гендиректора НКАУ Е. Кузнецов і видавець Іван Малкович. (Тетяни ШЕВЧЕНКО)

З 4 по 10 жовтня у багатьох країнах під егідою ООН проводять Всесвітній тиждень космосу — в пам’ять про те, що 4 жовтня 1957 року з космодрому «Байконур» запустили на навколоземну орбіту перший штучний супутник Землі. Нашого Національного космічного агентства України в інформаційному полі не було ні видно, ні чути, і тут на допомогу НКАУ прийшов ... Іван Малкович, який випустив першу «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Гівську» енциклопедію «Український космос». Навіть на офіційних фотографіях голова НКАУ Олександр Зінченко і Президент України Віктор Ющенко зняті з космічною енциклопедією «для юнацтва від 12 до 112».

 

Космічні лицарі з України

«Ця тема мене настільки зацікавила, — розповідає «УМ» Іван Малкович, — що я нарешті зрозумів своїм філологічним і музичним розумом, як влаштована ракета, як вона летить. Я думав, що для мене це залишиться назавжди незбагненним, тепер я маю «зелене» поняття і дуже з цього тішуся — з цієї книжки і можна це все збагнути». Енциклопедія доступно і достовірно розповідає про історію людських уявлень про небо, зорі, грім і блискавку, як влаштоване життя на небі, про перших астрономів і аж до останніх космонавтів і ракетобудівників, серед яких було багато українців. Саме останнє, підозрюю, і стало головним поштовхом для видання книжки — повернути українцям «вмотивовану гордість» за своїх героїв. «На жаль, останнім часом усі здобутки радянської космонавтики Росія з якогось дива приписує собі, забуваючи, що радянські космічні успіхи значною мірою були й українськими», читаємо у передмові. Про Корольова, Ціолковського й Кондратюка ми ніби більш–менш знаємо, а про інших? Про те, що одним з учителів польського вченого Міколая Коперника, який відкрив, що наш Всесвіт є геліоцентричним, був український звіздар Юрій Дрогобич, знаєте? Що автором першого українського планера був контр–адмірал Олександр Можайський з Вінниччини? Що прізвище Едуарда Ціолковського, батька дослідника космосу Костянтина Ціолковського, було Цвільківський і родовід їхній тягнеться від козацького полковника Северина Наливайка? Що місце для космодрому «Байконур» обирав українець Василь Вознюк, а очолив будівництво космодрому генерал Григоренко з Луганщини? Що серед американських астронавтів є п’ятеро нащадків українців?

Якби цю книжку видав не Іван Малкович, деякі факти можна було б сприймати як фантастику чи патріотичні перебільшення, але дотошний Малкович десять років не давав авторському колективу отримати свій гонорар і задоволення від результатів роботи, поки не довели енциклопедію до ідеалу — і за змістом, і за формою. В «Українському космосі» багато картинок, малюнків, креслень, фотографій з сайту NASA і фотоальбому Національного космічного агентства України, дизайн типово «енциклопедичний», а друк — словацький, оскільки в Україні типографії ще не справляються з деякими сучасними книжковими технологіями. А головне, що ця енциклопедія, на відміну від перекладних англійських, французьких чи американських, дає дітям разом зі знаннями відчуття гордості за країну і своїх співвітчизників, бо покоління, що виростає на ліцензійних енциклопедіях, знає тільки чужих героїв.

«Ми не торкнулися теми зачаття в космосі»

Як проговорився на презентації в Києві один з авторів «Українського космосу», кандидат філософських наук Сергій Грабовський, ця енциклопедія тільки відкриває серію науково–популярних видань «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Ги». Отже, українські діти мають шанс отримати український науковий дискурс.

Іван Малкович не робить секрету з того, що в наступні видання цієї енциклопедії ввійдуть нові факти, нові матеріали, можливо, дані нових досліджень: «Ми ще зовсім не торкнулися теми про те, чи можливе зачаття в космосі. Там немає гравітації, вчені створюють штучну, і вже були багато таких спроб і з американського боку, і з радянського, були там навіть космонавтки українського походження, які брали в цьому участь, але ви розумієте, що в космосі навіть пшениця колоситься, але зерна не дає. Навіть якщо відбудеться зачаття на космічній станції, то в космічних умовах може народитися зовсім інша істота, не подібна до людини, вона може мати величезний мозок і зіркіші очі, бо в космосі це потрібно.

На презентації книжки в Києві пом’янули хвилиною мовчання недавно померлого Павла Поповича, першого українця, який побачив землю з космосу і заспівав на орбіті улюблену пісню Сергія Корольова «Дивлюсь я на небо...». Автори книжки і представники Національного космічного агентства України бідкалися, що не встигли подарувати Павлу Романовичу цю енциклопедію, але відомий філателіст, один з авторів книги Валерій Чередниченко сказав, що космонавт знав про книжку з листування з ним. Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк розповів, що на зустрічі з космонавтами в Москві запропонував призначити раз на рік день зустрічі усіх тих, хто побував у космосі, попередньо домовилися на день народження Юрія Гагаріна. Можливо, цей факт увійде вже в наступну енциклопедію, а в цю ввійшли найближчі космічні плани світу, наприклад, у 2013 році посадка на Місяць китайського місяцехода, у 2015–му — політ першого індійського космічного корабля з гаганавтами на борту, у 2037–му — висадка американців на Марс. У цих планах, на жаль, немає України, але наші ракети, двигуни, супутники, ракети–носії є в усіх цих програмах.