«І запам’ятайте: в абітурієнта має бути все прекрасно — і атестат, і сертифікат». (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)
Для випускників, які отримають атестати наступного року, у нас є не надто втішна новина: літніх канікул у них практично не буде. У травні вони здаватимуть державні іспити й отримуватимуть на руки атестати. У червні та першій половині липня на них чекає зовнішнє незалежне оцінювання й тривожне очікування його результатів. І тільки з середини літа розпочнеться, нарешті, прийом документів у «виші». Кульмінація вступної кампанії–2010 припаде на серпень: у ці дні абітурієнтам та їхнім батькам доведеться пережити найтривожніші дні — пройшов чи не пройшов? Словом, чергова вступна кампанія буде проходити зовсім інакше, ніж було досі. Це підтвердив у понеділок на прес–конференції і міністр освіти Іван Вакарчук, посилаючись на нові умови прийому до вищих навчальних закладів, які були зареєстровані в Мін’юсті 6 жовтня. «УМ» спробувала розкласти всі нововведення по поличках...
У деяких школах батьки вже активно збирають гроші на випускні вечори. Утім, коли саме ці випускні вечори відбуватимуться — наразі загадка. Зовнішнє незалежне тестування має розпочатися 1 червня, а не 14–го, як повідомляли раніше. До того часу випускники мають здати державні іспити та отримати атестати. Отож цілком логічно припустити, що випускний бал школярі відгуляють значно раніше, ніж зазвичай. Проте на це питання Іван Вакарчук віджартувався: «Випускні вечори можна проводити хоч і ціле літо». Воно ж то так, але літа, як такого, у випускників, які мають намір штурмувати університети, не буде! Воно розписане практично до кожного дня (див. Календарик абітурієнта). І влаштовувати випускні бали в розпал тестувань — навряд чи розумна ідея. Отже, «уйдьом со школьного двора» навесні?
Єдине, що на сьогодні точно відомо, — навчальний рік триватиме до кінця травня (торік, нагадаємо, його скоротили, щоб в останній місяць весни випускники пройшли ЗНО). Через це не в усіх школах встигли повністю пройти навчальну програму і учні ризикували отримати в тестах питання, яке вони так і не проштудіювали.
За два роки всеохопного проведення ЗНО роль атестата про середню освіту дещо нівелювалася. Багато випускників зрозуміли, що вигідніше добре вивчити два предмети й отримати хороші результати під час ЗНО, ніж забивати голови «непотрібними» уроками. Наступного року такий номер не пройде — середній бал атестата буде важливим аргументом під час конкурсу до ВНЗ. Але, уточнив Іван Вакарчук, у випадку, коли вирішуватиметься доля, скажімо, двох вступників з однаковими балами в сертифікатах ЗНО, перевагу університет має надати тому, в кого вищі оцінки в атестаті. Бали документа про середню освіту в такому випадку будуть приплюсовані до результатів тестувань. При цьому, якщо в атестаті абітурієнт має оцінки ще за п’ятибальною шкалою, їх прирівнюватимуть до 12–бальної: «трійка» відповідатиме шести балам, «четвірка» — дев’яти, а «п’ятірка» — 12 балам. Звісно, відразу виникають побоювання, а чи не стане це поверненням до корупційних схем у «вишах», які тільки–но вдалося подолати тестуваннями? Але й ігнорувати «зусилля тих дітей, які протягом шкільних років справді навчалися і тяглися до вищої оцінки», теж не можна, вважає Іван Вакарчук.
Лафа, коли вступити можна було всього за двома сертифікатами, закінчилася. Щоб стати студентом, тепер треба налягати щонайменше на три предмети. З наступного року обов’язковими будуть уже дві дисципліни: українська мова та історія України або математика (на вибір). Плюс ще один профільний предмет — його визначить уподобаний вступником ВНЗ. «Якщо це, наприклад, біологічний факультет, то третім предметом, напевно, буде біологія», — пояснив Іван Вакарчук. Важливий нюанс: якщо університет проводить на певні спеціальності власний творчий конкурс (скажімо, для журналістів, архітекторів, художників, спортсменів), то третій сертифікат може не знадобитися. Втім, це вже потрібно уточнювати в умовах вступу конкретного ВНЗ. До речі, в умовах вступу на певні спеціальності університет може вимагати і чотири сертифікати. Кожен випускник має право складати не більше п’яти тестів. Зокрема, можна писати й обидва обов’язкові — математику та історію України, — оскільки тестуваня з цих предметів відбуватиметься в різні дні. І, нагадаємо, зовнішнє незалежне оцінювання проводитиметься лише українською мовою, представникам нацменшин дозволять користуватися словниками термінів.
Хоча у «виші» тепер зараховують лише за результатами ЗНО, винятки для окремих абітурієнтів таки будуть. Військові Збройних сил або інших військових формувань, правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту, які були звільнені з військової служби в рік вступу до ВНЗ і не мали змоги належно підготуватися до тестувань, вступатимуть в університети за результатами іспитів безпосередньо у «виші». Таке право також отримали військові–контрактники, які захочуть вступати на заочну форму навчання, та особи, які мають захворювання, що не дозволяють їм проходити ЗНО. А інваліди І та ІІ груп, діти–інваліди зможуть обирати: вступати до університету за результатами зовнішнього незалежного оцінювання або складати іспити з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі. Але таким абітурієнтам доведеться поквапитися: для них прийом документів закінчиться 22 липня, а 23–го вже розпочнуться іспити. В ці ж числа проводитимуть і творчі конкурси для вступників на мистецькі спеціальності.
Пільговиків наступного року стане трішечки менше — право позаконкурсного вступу втратили переможці Малої академії наук. Як зазначив Іван Вакарчук, таке рішення було ухвалено на прохання Асоціації ректорів України. Мовляв, ці студенти часто добре орієнтуються в якомусь одному предметі, а в інших — не дотягують до того рівня, який показують учні звичайних шкіл. Решті ж пільговиків доведеться зробити вибір одного–єдиного ВНЗ і віднести туди оригінали документів. Вони, на відміну від інших абітурієнтів, не матимуть права подавати документи у безліч «вишів» (точніше, можуть, але там «підуть» за загальним рейтингом). Правда, якщо пільговику захочеться змінити університет, він зможе це зробити. Але ж проблема напливу пільговиків на престижні спеціальності в такому випадку нікуди не зникне! Іван Вакарчук заспокоює: мовляв, якщо треба буде — додамо бюджетних місць, як це було в нинішньому році. А от встановлювати квоти, як пропонували, Міністерство освіти не має права — це суперечить закону.
Правила вступу до кожного конкретного ВНЗ «виші» мають затвердити і оприлюднити не пізніше 1 листопада. З ними вступникам слід обов’язково ознайомитися. Адже ВНЗ можуть коригувати умови вступу під себе. Скажімо, Київський національний університет імені Тараса Шевченка має право зменшувати кількість днів, відведених на прийом документів. Окрім того, кожен університет може сам встановлювати мінімальний прохідний бал на всі чи окремі свої спеціальності. І він може виявитися значно вищим, ніж традиційний — 124 бали. Також університети отримали право обмежувати вступникам кількість спеціальностей, на які можна подавати документи. Бо цьогоріч нерідко траплялися випадки, коли вступник навіть не пам’ятав, на які факультети «закинув» копії своїх документів. А щодо штурму всіх підряд «вишів», то тут абітурієнту — прапор у руки. Але навряд чи комусь за два тижні, відведені на прийом документів, вдасться побити рекорди своїх колег зі вступної кампанії–2009: цьогоріч окремі спритники примудрилися відмітитись на 60 і навіть 90 факультетах та ВНЗ.
15 грудня–2 квітня — реєстрація учасників ЗНО
1—25 червня — складання тестів ЗНО
14 липня — оприлюднення результатів ЗНО
15—31 липня — прийом документів у ВНЗ
23—31 липня — екзамени та творчі конкурси в університетах
1 серпня — оприлюднення рейтингових списків вступників
1—10 серпня — зарахування на бюджетну форму навчання
11—31 серпня — зарахування на навчання за контрактом
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
