Ювілей крізь призму буднів

«Ніде немає стільки історії, як на Хортиці»

Минулої суботи Запоріжжя зустрічало поважних гостей із Києва. Президент України з летовища поїхав у Комунарський район, аби особисто вручити новоселам ключі від нових квартир. Один із п’яти будинків житлового комплексу «Південний», 120–квартирний красень на вулиці Новокузнецькій, за програмою «Доступне житло» запоріжці спорудили за рік (квартири у ньому, зауважу, чи не найдешевші на південному сході: 6 тисяч гривень за «квадрат»).

Затим Віктор Ющенко відвідав Покровську ярмарку біля каскаду фонтанів «Веселка», де й відкрив урочистості з нагоди Дня міста і 70–річчя області: «Коли ми кажемо про запорізький край, про славну Хортицю, то кажемо про Україну. Адже тут формувалася предтеча нашої незалежної держави... Ніде немає стільки історії, як на Запоріжжі, на Хортиці. Саме тут виникла славна Запорозька Січ, тут формувався наш національний характер... Хортиця донині просякнута могутньою козацькою енергетикою, є оберегом України, символом нашої волі, доблесті, незламності нашого духу...».

Констатував Президент факт унікальності Запоріжжя й сучасного, одного з найпотужніших регіонів («Сьогодні Запорізька область виробляє майже 4,5 відсотка всього ВВП нації»). Це сприяло, зокрема тому, що Україна знову є житницею Європи, стала провідним гравцем на світовому ринку металургії, сільськогосподарської та інших видів продукції.

Повідомив глава держави й очікуване запоріжцями: «Я підписав Указ, яким доручив Кабміну забезпечити у цьому і наступному роках необхідне фінансування будівництва автомагістралі через Дніпро та завершення відбудовних робіт на автошляховому переїзді греблею Дніпровської ГЕС... Запевняю вас, що я не підпишу бюджет 2010 року, в якому не буде передбачено відповідного фінансування цих двох знакових об’єктів. Я поставив уряду завдання — дбати про належний рівень безпеки на об’єктах гідроенергетики... Указом передбачено і розробку комплексної програми подальшого розвитку гідроенергетики України: як освоїти Дністер і Тису, поліпшити роботу малих гідроелектростанцій...».

Візьмемо кредит і мости добудуємо

Тим часом на Хортиці відбувалася Велика Козацька Рада — на кшталт проведеної ще у ХVIII сторіччі! Нарешті було відкрито історико–культурний комплекс «Запорозька Січ». Завдяки фінансовій підтримці не стільки уряду, скільки «Запоріжсталі» та іншим спонсорам, у чому зізналася і Юлія Тимошенко: «Уряд розпочав, а потім були ті роки, коли Хортиця знайшла меценатів». Майже мільйон гривень дала ініційована Миколою Томенком акція «Відродимо Запорозьку Січ на Хортиці» (десятигривневі SMS надходили з усіх регіонів; без цих «струмочків», сказав «УМ» гендиректор заповідника Максим Остапенко, Хортицю ми б не відродили). На часі — внутрішнє оздоблення церкви, куренів й інших об’єктів комплексу. Під час перебування на Хортиці Юлії Тимошенко подарували булаву XVI століття та коровай. Хліб Прем’єрка взяла, а булаву передала на зберігання заповіднику.

Робочу частину свого візиту глава уряду розпочала з екскурсії складальним цехом ВАТ «Мотор Січ» (98% його продукції йде на експорт — до Китаю, Росії та Індії). 2008–м був збитковим, відтак запоріжці очікують підтримки Кабміну. Його очільниця жваво оприлюднювала відповідні плани: вітчизняне авіабудування, мовляв, — один із наших пріоритетів, і можете залучати інвестиції, брати кредити — на 25 років, під гарантії Кабміну; для цього в бюджеті 2010 року начебто буде передбачено 47 мільярдів гривень (годиною раніше, очікуючи прибуття урядовців, один із керівників «Мотор Січі», пан Богуслаєв, песимістично оцінив «кредитні перспективи»: попри високий, у межах 25, відсоток, банки вимагають ще й п’ятиразову заставу). Про яку співпрацю йдеться? Звертаючись до В’ячеслава Богуслаєва, нардепа–«регіонала», пані Тимошенко запевнила, що уряд в авіаційній галузі не має надійнішого партнера. І несподівано натякнула, що їхнє перебування у різних політичних командах «можливо, тимчасове». Пан Богуслаєв відомий як затятий опонент Майдану; невже Юлія Тимошенко має намір змінити політичну орієнтацію?

На «Запоріжсталі» Прем’єр–міністр також пройшлася цехами — і теж не скупилася на компліменти. Роботу металургів оцінила як блискучу — доста того факту, що третину облбюджету формують надходження від комбінату.

Оптимістично оцінила Прем’єрка і фінансову перспективу нових запорізьких мостів: перерахував уряд 50 мільйонів до Дня міста — не забаряться і наступні транші. Коли? Нехай, мовляв, криза трішки «вгамується», а виділені кошти будуть освоєні. Прем’єрка, зрештою, дещо несподівано озвучила додаткову версію фінансування добудови мостів — «імпортну»: «Сьогодні кошторисна вартість будівництва сягає 5 мільярдів, і коли так помалу, по чайній ложці, виділяти гроші з держбюджету, то можна й тридцять років будувати. А можна і до Євро–2012 побудувати». Вихід леді Ю. бачить у тому, що «Кабмін за півтора місяця завершить переговори із однією з країн щодо залучення кредиту під державні гарантії». Отже, ще кілька мільярдів запозичень у валюті. Чи не забагато для знесиленої української гривні?