Рік Іоанна Пінзеля, яким було проголошено 2007–й згідно з рішенням керівництва Тернопільської, Львівської та Івано–Франківської областей, не минув даремно. Завдяки виставкам, численним повідомленням у ЗМІ та появі як документальної, так і художньої літератури тисячі людей відкрили для себе цього надзвичайно оригінального і таємничого скульптора XVIII століття, якого ще називають Мікеланджело українського бароко. Не менше — побачили його творчість в іншому світлі чи відкрили нові грані. Схоже, що зовсім іншими очима подивились на творчу спадщину майстра і ті, хто має до неї хоч якийсь стосунок. Зокрема, і місцева влада у згаданих регіонах. Принаймні влада райцентру Бучач на Тернопільщині нарешті зрозуміла, яким скарбом вона володіє і як його тепер необхідно берегти (до речі, за твердженням експертів, оригінальна скульптура Пінзеля може коштувати нині на «чорному ринку» до мільйона доларів!). Аж до того, що районна рада вирішила всіма можливими способами боротися за повернення до Бучача всіх скульптур Пінзеля, створених ним свого часу для цього міста, а також заборонити навіть тимчасове вивезення тих, які зберігають зараз на території району. Стосується ця заборона і однієї з найкращих, на думку фахівців, кам’яних скульптур майстра — фігури святого Онуфрія з печерного храму в селі Рукомиш, відібраної спеціальною комісією разом із ще 22 роботами для майбутньої виставки в паризькому Луврі (заплановано на жовтень–грудень 2011 року).