I в нас буде бюро кредитних історій
Верховна Рада України 26 березня розглянула в першому читанні законопроект, за яким пропонується створити Бюро кредитних історій. У законопроекті йдеться про створення юридичних осіб, які збиратимуть інформацію, що є кредитною історією потенційного позичальника.
Наш коментар
Відсутність достатньої інформації щодо потенційного позичальника веде до ускладнення процедури оформлення кредиту та зростання плати за нього. Тому виникла потреба у створенні баз даних про кредитні історії юридичних та фізичних осіб. Кредитна історія, згiдно з проектом закону, містить відомості, які ідентифікують особу; показують грошові зобов'язання суб'єкта кредитної історії; надають публічну інформацію про нього тощо. Кредитним бюро забороняється збирати та зберігати в кредитних історіях інформацію про фізичних осіб, яка стосується національності, расового та етнічного походження; політичних поглядів; релігійних і філософських переконань; стану здоров'я. Інформацію для формування кредитної історії надають лише за умови письмової згоди суб'єкта кредитної історії.
Законопроект передбачає створення кредитних бюро у формі акціонерного товариства, яке здійснюватиме свою діяльність на підставі ліцензії. Засновниками бюро можуть бути юридичні та фізичні особи. Його статутний капітал має бути не менше п'яти мільйонів гривень. Бюро займатиметься винятково веденням кредитних історій та наданням послуг, пов'язаних з обробленням та аналізом інформації, що складає кредитну історію. Доступ до кредитної історії буде надано банкам, кредитним спілкам, ломбардам, лізинговим та страховим компаніям, емітентам спеціальних платіжних засобів та суб'єктам підприємницької діяльності, які на постійній основі надають послуги або продають товари в кредит.
Прийняття цього законопроекту, в кінцевому рахунку, розширить доступ громадян та підприємницьких структур до кредитних ресурсів, знизить ризики невиконання грошових зобов'язань і посилить прозорість роботи кредитного ринку.
ПДВ-рахунки підірвуть торгівлю
Асоціація українських банків (АУБ) вважає передчасним і недоцільним введення ПДВ-рахунків. Введення таких рахунків сповільнить оборот коштів підприємств і створить ризик додаткових витрат підприємств у разі надмірного надходження коштів на ПДВ-рахунок, оскільки немає механізму перерахування коштів з цього рахунку на інші рахунки.
Наш коментар
Після запровадження спецрахунків підприємства відчують дефіцит коштів, оскільки не матимуть змоги протягом місяця спрямовувати «вхідне» ПДВ на виплату заробітної плати чи погашення своїх зобов'язань перед кредиторами. Від таких кроків першими постраждають ті галузі, в яких оборот коштів є найшвидшим, — харчова промисловість, торгівля тощо. А втім введення спецрахунків з ПДВ негативно вплине на діяльність усіх підприємств.
НБУ проти ризикових операцій
Національний банк ввів класифікацію банків, поділивши їх на чотири категорії залежно від рівня рентабельності активів і капіталу.
Наш коментар
Нацбанк запроваджує таку класифікацію для посилення контролю за роботою банків. Планується також посилити контроль за проведенням ризикових операцій, зокрема таких, що можуть призвести до низької рентабельності та збитковості банку. Сьогодні середня рентабельність активів українських банків складає 0,99 відсотка. Отже заходи, про які йдеться, повинні сприяти кращій захищеності клієнтів банківських структур. Проте, з іншого боку, для підвищення своєї рентабельності банки змушені будуть збільшити кредитні ставки, розмір комісійних та плату за надання банківських послуг. А це не сприятиме економічному розвитку держави. Тому про позитивний чи негативний вплив такого нововведення на економіку країни можна буде говорити лише після визначення санкцій, які накладатиме Національний банк на низькорентабельні та неприбуткові банки.
(За матеріалами Інституту реформ).