В Україні в 1991 році з'явилися перші біржі, які заклали основи організованого товарного ринку. Тоді ж було прийнято Закон України «Про товарну біржу», який діє дотепер. З того часу відбулися істотні зміни в економіці країни. Було прийнято низку законів, які надавали біржі нові функції і підвищували до неї вимоги. Насамперед це закони, пов'язані з приватизацією, відчуженням майна збанкрутілих підприємств, майна, яке знаходиться у податковій заставі або є конфіскованим. Після прийняття Земельного кодексу належало подбати про організацію прозорого, конкурентного продажу земельних ділянок. Було зрозумілим, що такий продаж можливий тільки завдяки проведенню аукціонів на регіональних біржах. Не менш гостро постало питання і про стабілізацію зернового ринку, упорядковування цін на паливно-мастильні матеріали та мінеральні добрива. А для цього потрібно, з-поміж іншого, розвивати ф'ючерсний ринок, що неможливо зробити без внесення змін до чинного закону.
При всій очевидності цієї проблеми законодавчий вiз так і не зрушив з місця. Щоправда, Верховна Рада попереднього скликання прийняла новий Закон «Про товарну біржу», але Президент наклав на нього вето і тому дотепер діє старий закон, який не відбиває реальної ситуації в економіці України. Але й це ще не повний перелік невдач. Два тижні тому Верховна Рада розглянула у другому читанні проект закону «Про товарну біржу», запропонований Кабінетом Міністрів — і відхила його. Що перешкодило прийняттю цього закону? На наш погляд, насамперед бажання Кабінету Міністрів ще більше зарегулювати економіку України. Зокрема, це втілилося в ідеї створити ще один регулюючий державний орган, який ліцензуватиме біржі й тим самим підсилить бюрократичний тиск на ринкову економіку, яка формується. Проте необхідність отримати ліцензію нерідко підштовхує до корупції. Крім того, залишається відкритим питання: які критерії буде закладено при ліцензуванні?
Розвиток бірж в Україні має нецивілізований характер. Насамперед про це свідчить велика кількість бірж — їх понад п'ятсот, а правовий рівень фахівців, які тут працюють, не витримує ніякої критики. Та й відсутність вимог до наявності спеціалізованих приміщень і технічних засобів призвела до того, що на ринок виходять біржі-карлики. Ясна річ, це заважає створенню ефективних, працездатних бірж. Отже, потрібно сформулювати конкретні, чіткі вимоги до тих суб'єктів підприємницької діяльності, які виявили бажання зайнятися біржовою діяльністю. До речі, прообразом таких вимог може послужити нормативний документ, свого часу підготовлений Державною податковою адміністрацією України. Цим документом керувалися при відборі бірж, які проходили атестацію для організації торгівлі майном, що перебуває у податковій заставі.
Дивує й непослідовність, яку виявив Кабінет Міністрів у своєму проекті стосовно створення бірж. Згідно з цим проектом, спочатку відбувається реєстрація біржі у встановленому порядку, а потім здійснюється її ліцензування. Скажімо, підприємство зареєстрували в установленому порядку. Тим самим визнали, що воно відповідає всім вимогам Закону «Про товарну біржу». Якщо це підприємство не акредитувати, то тим самим буде анульовано реєстрацію, а отже, порушено закон. І ще один нюанс. Кабінет Міністрів наполягає на фіксованому кількісному складі засновників біржі (20 осіб). Така позиція викликає подив. Вона була б виправданою (і то з натяжкою), якби йшлося про недопущення монополізації товарного ринку. Але сьогодні, коли на ринку існує понад п'ятсот бірж, а їх обсяги в загальному товарообігу складають 0,17 відсотка, говорити про загрозу монополізації цього ринку якось несерйозно. А втім, припустимо, після прийняття згаданого закону 90 відсотків бірж припинять своє існування. Але й за цїєї умови ніякої монополізації товарного ринку не станеться. Мабуть, автори законопроекту запозичили цю ідею, скориставшись досвідом організації Лондонської біржі металів, яка займає домінуючу позицію при формуванні цін на ринку кольорових металів.
Потрібно розробити такий закон, який дозволив би створити прозорий ефективний товарний ринок i вiдповiдав би ролi бірж у процесі трансформації економіки.
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
