Приморський райсуд Одеси під головуванням Світлани Нікітіної почав розгляд цивільної справи за позовом місцевого автомобіліста Дмитра Єрмілова, що вимагає компенсації від комунального підприємства «Дороги Одеси» та його дочірніх структур «Дормагістраль» і «Дорожник» Приморського району міста. За завдану протягом січня-квітня 2003 року майнову та моральну шкоди — за незадовільне виконання підприємствами зобов'язань щодо ремонту та утримання в належному стані дорожнього полотна міських шляхів в Одесі — позивач вимагає майже 105 тисяч гривень.
Як розповів пан Єрмілов, «незадовільне експлуатаційне утримання автомобільних доріг спричинило протягом перших чотирьох місяців 2003 року невиправдано часті технічні поламки його легкового автомобіля «Тойота-Королла». Загальна вартість діагностичних і ремонтних робіт, виконаних на станції техобслуговування «Тотус», уточнив він, обійшлася у 4816 гривень. Крім того, за допущене 40-хвилинне запізнення на роботу його 3 березня 2003 року звільнено з посади юрисконсульта комерційної фірми. А сталося все, наголосив пан Єрмілов, «через автомобільний затор, спричинений великими вибоїнами і вимушеним переходом водіїв автомашин на гранично низьку швидкість руху на одній з ділянок дороги», якою він їхав на роботу. Запис про звільнення «за порушення трудової дисципліни», зроблений у трудовій книжці, до того ж, заважає, наголосив позивач, працевлаштуватися за набутою професією, а це завдає «моральних страждань й істотних фінансових збитків сім'ї».
Позивач Дмитро Єрмілов, котрий змушений лікуватися від набутих унаслідок цього розладів здоров'я, оцінив завдану йому бездіяльністю відповідачів моральну шкоду в обсязі 100 тисяч гривень. Щоправда, представники юридичних служб КП «Дороги Одеси» та інших підприємств-відповідачів, що дали суду пояснення у справі, вважають докази позивача недостатньо обгрунтованими. Юрисконсульти Андрій Кривоцюк та Ірина Косенко зажадали представити суду не лише офіційні висновки спеціалістів про виконані ремонтні роботи і технічний стан автомобіля пана Єрмілова, а й амбулаторну картку лікарняної установи, де позивачу надавали медичну допомогу. Учасники процесу вважають також за необхідне заслухати на наступних судових засіданнях свідків, причетних до ремонту та експлуатації міських шляхів.
Проте вже в перші години судового розгляду справи з'ясувалося, що керівництво Одеси не зуміло належним чином організувати нагляд за експлуатаційним утриманням полотна міських магістралей, більшість яких і в поточному році перебувають у жалюгідному стані, передоручивши цю відповідальну місію низці виробничо-комерційних структур. Окрім того, не забезпечено належного контролю за витрачанням асигнувань, виділених на ремонт доріг. За словами депутата міськради Георгія Селянина, «запозичені торік міськвиконкомом у банківських установах 20 мільйонів гривень на ремонт автодоріг «розтанули», абияк виконані влітку роботи не забезпечують нормального руху автомобілістам, а станом на 24 березня 2004 року кредиторам повернуто всього 10 відсотків позиченого капіталу». Словом, куди не кинь — всюди клин...
Наступне засідання у справі, яка викликала неабиякий інтерес громадськості та ЗМІ, призначено на 23 квітня.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
