(Володимира ЗАЇКИ.)
У слов'янських народів здавна було дві біди: дурні і дороги. Чи вдасться колись викорінити перше — невідомо, а от із другою бідою Мінтранс обіцяє впоратись до Дня незалежності. Щоправда, йдеться, на жаль, не про міські дороги, а про трасу — автобан Київ—Одеса. Ця автомобільна дорога є ділянкою дев'ятого міжнародного транспортного коридору «Балтійське море — Чорне море». Як неодноразово наголошував міністр транспорту Георгій Кірпа, незадовільний стан, точніше «роздовбаність» траси, гальмує рух і примушує міжнародних перевізників шукати альтернативнi шляхи.
Отож Мінтранс вирішив навести лад на ділянці від Жашкова Черкаської області до Червонознам'янки Одеської, всього 257 кілометрів. Це рішення майже рік тому законодавчо затвердила Верховна Рада. Отже, як запевняли журналістів представники компанії «Укравтодор», зараз реконструкція дороги йде повним ходом. За словами головного інженера інституту «Укрдіпродор» (він займається проектно-кошторисною організацією проекту) Віктора Щербаченка, ділянка, раніше двосмугова, після капремонту матиме чотири смуги загальною шириною 15 метрів. Але те, що особисто ми побачили на трасі, не надихало. Можливо, завадила погода, але, чесно кажучи, картина на «об'єкті», а ми побачили їх чотири — по одному в кожній області, через які проходить автобан (Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська та Одеська), постала жахлива: гігантські розриті траншеї з вогкої глини по коліно, а техніка стоїть обабіч цього жахіття, бо не може заїхати і працювати. За таких умов у терміні урочистого відкриття дороги — 24 серпня — можна засумніватись.
«Дорога вирізнятиметься рівним покриттям. Ми застосовуємо нові матеріали і прогресивні технології», — розказав Віктор Щербаченко. І це таки правда, яку я відчула своєю «п'ятою точкою». На тому відрізку дороги, де нове полотно вже поклали, автобус не їде, а пливе: ніяких вибоїн, ям, машину не підкидає, неначе на «американських гірках», тобто відсутні всі «приємності», до яких так звикли вітчизняні автомобілісти. До того ж нова дорога предбачає оновлення всієї інфраструктури: придорожні кафе, одне з яких ми відвідали, вражало цивілізованістю і «європейськістю». Такими ж обіцяють бути і заправки, і туалети. А щоб не псувати життя сільгоспвиробникам, через чиї поля проходить траса, будівельники зводять спеціальні шляхопроводи і розв'язки. І швидкість руху від Києва до Одеси має суттєво збільшитись. Вже підрахували, що по новій дорозі дістатись від одного міста до іншого можна буде на півтори-дві години швидше.
Здавалося б, нова дорога має одні позитиви. Аж ніяк! Найбільшим негативом автобану буде плата за нього. А що ж — як у всіх цивілізованих європейських країнах. До речі, назву «європейський автобан» будівельники принципово не вживають. «Автодорога першої категорії», — поправляв журналістів голова ДАК «Автомобільні дороги України» Олександр Вишневський. Розмір оплати, так само, як і механізм збирання грошей, іще не відпрацювали. Передбачається, що оплата буде диференційована і залежатиме від розміру машини — тобто для вантажівок одна, для мотоциклів — інша. Але плату за проїзд не братимуть, доки поруч не з'явиться альтернативна, безплатна, траса. Поки що будувати її і не починали, бо на це задоволення, повідомив Олександр Вишневський, потрібно щонайменше два мільйони гривень, а грошей ледь-ледь вистачає на платний автобан.
До речі, будують трасу від Жашкова до Знам'янки всім миром. Як повідомив керівник проекту Віктор Щербаченко, зараз у реконструкції беруть участь 12 підприємств із різних країн. Основні фінансові вливання робить Укрзалізниця. Минулого року це підприємство профінансувало роботи на майже 500 мільйонів гривень, а цього року вже на 165 мільйонів. Другий значний внесок у вигляді кредиту на 300 мільйонів євро мали зробити італійці: цього року комерційні банки Італії обіцяють надати 100 мільйонів євро кредиту, а наступного року вдвічі більше виділить особисто Сильвіо Берлусконі з бюджету країни. Усього рамкова угода між українцями й італійцями передбачає надання 420 мільйонів євро. На яких засадах і чому італійський прем'єр так зацікавлений в українських дорогах, міністр Кірпа не розголошує, мабуть, із природної скромності. Водночас кредити українських банків пан міністр називає занадто дорогими і короткостроковими — на три роки під 15 відсотків річних. А повністю всі гроші, затрачені на побудову — 2,16 мільярда гривень, — мають окупитись за 10-15 років.
Київ—Одеса—Київ.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
