Є вже Порох у порохівницях МЗС

Головне зовнішньополітичне відомство України нарешті знову з головою, а в Кабінеті Міністрів однією «дірою» стало менше. Через сім місяців після звільнення Володимира Огризка Верховна Рада спромоглася посадити у вичахле крісло міністра закордонних справ Петра Порошенка.

До інших кадрових питань руки знову не дійшли — так само, як і напередодні, коли, замість заповнювати пробіли в уряді, парламентарії до вечора розглядали проект бюджету–2010. І так і не ухвалили за результатами розгляду жодної постанови — як пропозиція «регіоналів» відправити проект на доопрацювання в Кабмін, так і заклик БЮТ створити з урядом спільну комісію для його вдосконалення набрали по 204 голоси замість 226 необхідних. Спрогнозувавши, що у п’ятницю проблемних питань краще не торкатися, парламентарії нібито домовилися відкласти питання звільнення–призначення міністрів на наступний пленарний тиждень. Однак довелося в цю домовленість внести невеличкі корективи. На початку вчорашнього засідання Голова ВР Володимир Литвин повідомив, що Президент просить парламент, відповідно до регламенту, розглянути його подання про призначення міністра закордонних справ у п’ятиденний термін. Бо в МЗС уже накопичилася тека паперів, які може підписувати лише міністр.

Депутати не заперечували і перейшли до голосування. Ще через мить на табло висвітилася цифра «240», і Петро Олексійович отримав нову посаду.

Окрім блоків Тимошенко та Литвина в повному складі, його підтримали один «регіонал» (Грицак), один комуніст (Ткаченко) та 63 «НУНСівці». У «Нашій Україні — Народній самообороні» не голосували, а точніше, значаться в системі як відсутні (очевидно, витягли реєстраційні картки) тільки представники «Єдиного центру» Віктора Балоги. До речі, так само не підтримав призначення Порошенка нині позафракційний Ігор Рибаков, якого теж вважають наближеним до колишнього голови секретаріату Президента.

Таке рішення однопартійців навіть спонукало куму й добру подругу новопризначеного міністра Оксану Білозір, яка кнопку «за» натиснула, написати заяву про вихід із партії «Єдиний центр». Своє рішення хрещена мати доньок Порошенка мотивувала «незгодою з політичними рішеннями, що приймаються керівництвом партії «Єдиний центр» усупереч інтересам держави, неможливістю перебороти розбіжність у баченні реалізації програмних задач партії і її майбутнього».

Натомість представники інших політичних сил, навіть Партії регіонів, яка не голосувала передусім через те, що віддає кадрові рішення на відкуп коаліції, оцінюють кандидатуру Порошенка переважно схвально.

Сам Президент, який несподівано запропонував Петру Олексійовичу очолити МЗС, цей крок пояснив так: «Це рішення було продиктоване нагальною потребою українського політикуму в ефективних кадрах». Президент переконаний, що як голова МЗС Петро Порошенко реалізуватиме його зовнішньополітичний курс, головна складова якого — відстоювання національних інтересів і розвиток добросусідських відносин з усіма країнами.

Щойно отримавши портфель, П.О.П. взявся до виконання міністерських обов’язків: вилетів до Кишинева на саміт СНД. «Кожен день моєї роботи буде ефективним», — запевнив новий очільник МЗС.

САНКЦІЇ

Фракція Партії регіонів увалила рішення про виключення зі свого складу народного депутата Василя Кисельова. Відтак він став позафракційним, як і екс–«регіонал» Тарас Чорновіл та троє екс–БЮТівців (Рибаков, Задирко, Каплієнко). Раніше політрада ПР виключила Кисельова з лав партії — через конфлікт у кримській парторганізації.

ДИВІТЬСЯ, ХТО ПРИЙШОВ

«Конституція України не передбачає наявності на території України будь–яких військових баз», тому їх тут не буде. На цьо­му наголосив у розмові з журналістами новий міністр закордонних справ Петро Порошенко, коментуючи інформацію про те, що США може розглядати Україну як майданчик для розміщення елементів системи Протиракетної оборони (ПРО).

Міністр також запевняє, що забув образи, які лунали в його бік із вуст Юлії Тимошенко під час «корупційного скандалу», коли ЮВТ зараховувала його до «любих друзів» і «групи в смугастих купальниках». На запитання, чи пам’ятає він про це, Порошенко відрубав: «Ні, не пам’ятаю. Переконаний, що треба працювати не на роз’єднання, а на об’єднання».

Нагадаємо, Порошенко в 1989 році закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського національного університету за спеціальністю «економіст–міжнародник». До призначення в МЗС очолював раду Національного банку. Оскільки ця робота здійснюється на громадських засадах, Порошенко пообіцяв визначитися з тим, чи залишатися на цій посаді надалі, після консультацій з Президентом.

Раніше Порошенко був секретарем Ради нацбезпеки, народним депутатом від «Нашої України», головою партії «Солідарність». Зараз він зберігає вплив на невелику частину «Нашої України» й має великий бізнес.