Не так стали, як гадали

Отримавши вчора зранку порядок денний на четвер, рядові депутати чухали потилиці. Замість постанов про звільнення і призначення членів Кабміну, як домовилися напередодні на погоджувальній раді, першим у списку стояв розгляд проекту Держбюджету на 2010 рік. Обурені БЮТівці, які наполягали на першочерговому призначенні міністрів, щоб заповнити вакантні місця в уряді, лаяли опозицію і пророкували, що та знову блокуватиме трибуну. «Регіонали» ж займати «блокадні» місця не поспішали, але наголошували, що кадри — питання вторинне, адже «народ чекає насамперед бюджету й підвищення соціальних стандартів».

Перерва по перерві

Зрештою засідання почалося... з перерви, яку попросили фракції коаліції. Не встигли парламентарії повернутися до сесійної зали, як Голова Володимир Литвин оголосив черговий таймаут — цього разу порадитися захотіли фракції Партії регіонів і комуністи. Знову почавши засідання об 11.45, спікер сподівався одразу ж перейти до розгляду бюджету — без планової перерви з 12.00 до 12.30. Однак «працьовиті» народні обранці, жестами підтримуючи таку ініціативу, двічі її «провалили» — не проголосували за зміни в розкладі. Відтак одразу ж довелося «перериватися» знову. «Але як повернемося, вже точно розглядатимемо бюджет, без усякого блокування», — суворо попередив Литвин.

Як пояснив журналістам заступник голови фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, чия фракція напередодні погодилася розпочати день із голосування «по кадрах», учора перед початком засідання коаліція почала висувати «неприйнятні умови»: голосувати лише за призначення урядовців і не звільнювати тих міністрів, відставки яких вимагає ПР. Тому кадрове питання вирішили відкласти на вечір, після розгляду проекту бюджету й призначення суддів.

Хоча в Блоці Тимошенко не сумнівалися, що заповнити «дірки» в уряді опозиція не дасть. «Вони для того й перерву брали, щоб вирішити, блокувати одразу чи перед розглядом кадрових призначень, — висловив думку заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожем’якін. — Для «Регіонів» головне — не допустити голосування, бо вони знають, що 226 голосів для призначення урядовців у коаліції є».

Ті самі плюс пан Петро

Як уже писала «УМ», Кабмін пропонує парламенту затвердити кандидатури двох віцепрем’єрів — Михайла Згуровського та Юрія Любоненка, міністрів фінансів — Федора Ярошенка та транспорту — Таріела Васадзе.

Але найперше Верховна Рада збиралася розглянути кадрову пропозицію Президента: на посаду міністра закордонних справ Віктор Ющенко позавчора ввечері несподівано запропонував Петра Порошенка, який останнім часом більше симпатизував Юлії Тимошенко, ніж своєму високопосадовому кумові. На думку експертів, саме тому ця кандидатура й виникла: окрім того, що Порошенко за освітою — випускник Інституту міжнародних справ, очолював Раду нацбезпеки й оборони та чудово розбирається в економіці й фінансах, він іще й має найбільше шансів на затвердження Верховною Радою.

Нагадаємо, раніше глава держави хотів бачити з головним дипломатичним портфелем чинного посла України у США Олега Шамшура, але відповідне президентське подання пролежало у ВР без розгляду кілька місяців. А Порошенка, за деякими чутками, в МЗС «проштовхує» голова секретаріату Президента Віра Ульянченко.

Слухали й не постановили

Після чергової перерви парламентарії нарешті взялися за бюджет. Представляючи урядовий проект, заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський намагався випромінювати оптимізм: на 2010 рік уряд прогнозує зростання економіки на 3,7%, пожвавлення економічної діяльності, а відтак, збільшення номінального ВВП до 1 178,6 млрд. гривень. Зростання цін до кінця року заплановане на рівні 9,7%, а приріст реальних зарплат — на рівні 3%. Доходи бюджету разом із поверненням кредитів складають 289,3 млрд., витрати — 336 млрд., дефіцит бюджету — 46,7 млрд. (3,97% до ВВП). 36,7 мільярдів уряд пропонує покрити за рахунок внутрішніх і зовнішніх запозичень, а 10 мільярдів — надходженнями від приватизації. Місцеві бюджети збалансовані без дефіциту, запевнив Мярковський. Також він наголосив, що видатки Міністерства оборони наступного року складуть майже 14 млрд. грн.

Та депутати поставилися до урядового проекту більш ніж скептично. Окрім вірних Прем’єр­міністру БЮТівців, наданий Кабміном варіант бюджету­2010 ущент розкритикували представники всіх фракцій, наголошуючи на тому, що такий «утопічний», «нереальний» і навіть «знущальницький» бюджет «не розвитку, а проїдання, навіть виживання» треба направити на доопрацювання в Кабмін.

Перервавши бюджетне питання, Рада перейшла до наступного — про призначення суддів. Але після 17.00 повернулася до держбюджету.

Чутки про те, ніби БЮТ і ПР домовилися про голосування за держбюджет в обмін на звільнення деяких урядовців, не підтвердилися. Однак і з призначеннями міністрів не складалося — принаймні станом на 17.30, коли цей номер «УМ» здавався до друку.

САНКЦІЇ

Фракція БЮТ виключила зі свої лав депутатів Ігоря Рибакова, Геннадія Задирка і Володимира Каплієнка. Як нагадав БЮТівець Сергій Міщенко, щодо виключення Рибакова, якого вважають «людиною Балоги», вже давно є рішення з’їзду, а двох інших «відставили» за синхронне голосування з Партією регіонів.

Задирко і Каплієнко, які підтримують екс­міністра транспорту Йосипа Вінського, вийшли з партії «Батьківщина» і, зокрема, голосували за підвищення соціальних стандартів.

А ТИМ ЧАСОМ...

Юлію Тимошенко висуне у президенти об’єднання партій «За сильну Україну!». За інформацією сайту «Українська правда», проект угоди про створення такого об’єднання для участі у президентських виборах попередньо погоджений між Прем’єр­міністром та головою фракції блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Миколою Мартиненком. У проекті названі десять партій: «Народна самооборона», Народний рух, Європейська партія, Партія захисників Вітчизни, «Пора», «Собор», Християнсько­демократичний союз (тобто всі засновники «НУНС», крім «Нашої України» та УНП Юрія Костенка), а також три партіїучасниці БЮТ — «Батьківщина», «Реформи і порядок», УСДП.

У проекті угоди «За сильну Україну!» більш­менш чітко виписані пункти, що стосуються міжнародної політики. Насамперед привертають увагу зобов’язання для Тимошенко реалізувати «конституційне положення щодо заборони розміщення в Україні військових баз інших країн та виведення в 2017 році Чорноморського флоту РФ» та взяття на реалізацію «зовнішньополітичних пріоритетів України щодо вступу до Євросоюзу й НАТО».