Приручити мову

07.10.2009
Приручити мову

Знаючи мову жестів, можна сміливо їздити за кордон, вважає Юрій Крак.

Коли люди не вміли говорити, вони спілкувалися мовою жестів. Та й сьогодні в розмові, навіть знаючи кілька мов, люди часто допомагають своєму язику руками. Бо так... зрозуміліше і переконливіше. До речі, в деяких країнах мова жестів має статус державної. Професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Юрій Крак також пропонує внести до нового варіанта Конституції України пункт про українську мову жестів як державну. Великих коштів, запевняє він, для реалізації цього задуму не знадобиться. Сам же він розробив унікальний посібник для вивчення жестової мови: за допомогою спеціальної комп’ютерної програми опанувати мову рук можна досить швидко...

 

Конкурент для мов міжнародного спілкування

«У нас є текстова мова, є озвучення її слів... Але про третю складову — мову жестів — ми чомусь забуваємо, — каже доктор фізико–математичних наук Юрій Крак. — І дарма! Через жести можна передавати будь–яку інформацію. В усьому світі — від Мексики до Аляски — більшість жестів сприймають однаково». На думку професора, мова рук — це унікальний засіб спілкування з іноземцями. В Європі за допомогою жестів можна, наприклад, купити морозиво, не вивчаючи для цього місцеву мову. Що й казати про українських працівників сфери обслуговування: під час проведення «Євро–2012» або інших міжнародних заходів ці знання їм би знадобилися!

У розвинених країнах ні в кого не виникає питання, навіщо вивчати мову рук. У Конституції Австрії чорним по білому вказано: німецька жестова мова є державною, відтак її вивчають ще у школі. Схоже ставлення до жестів у Чехії, Португалії, Словаччині, Фінляндії, де вона також не обділена державною увагою. В Україні ж її вважають непрестижною та «другосортною» ще з часів Радянського Союзу. Така була державна політика: 1950 року Йосип Сталін назвав глухонімих людей «аномальними та без’язикими», а їхню «ручну» мову — «не мовою і навіть не сурогатом мови».

Унікальний кібер–учитель «мешкає» в Україні

Щоб популяризувати мову жестів, Юрій Крак створив комп’ютерну програму «Українська жестова мова». Вона працює так: користувач обирає будь–яке слово зі списку, після чого робот на екрані комп’ютера показує відповідний жест. Такий «підручник» набагато ефективніший за друкований, адже може продемонструвати жест від початку до кінця. Натомість, друкований посібник здатний показати той самий жест лише фрагментарно.

Робот–дефектолог, який демонструє жести, — особлива гордість розробника програми. «Вчитель» намальований у тривимірній графіці, тобто схожий на героїв сучасних комп’ютерних ігор. Такого робота можна обертати на всі 360 градусів, що дає можливість досконало роздивитися жести з усіх боків. «Крім того, моделлю для створення цього робота стала людина, яка дуже добре знає мову жестів, — розповідає Юрій Крак. — Це викладач столичного університету «КПІ», який здійснює сурдопереклад для групи студентів із вадами слуху. Ми попросили його показати величезну кількість жестів для подальшого копіювання програмою».

Поки що дітище Юрія Крака містить не всі 300 жестів, які існують в українській мові рук, проте базу надалі поповнювамуть та вдосконалюватимуть. Оскільки жестів у десятки разів менше, ніж слів, мову рук не так уже й важко вивчити.

На кібер–диво київського винахідника вже накинули око іноземці, адже аналогів такого електронного підручника сьогодні у світі не існує. Поляки та турки дуже зацікавилися програмою–вчителем та вмовляють науковця розробити відповідні «підручники» для вивчення їхніх жестових мов. Кібернетик від такої співпраці поки що відмовляється: мовляв, дуже багато часу піде на вивчення чужих мов.

Готуйтеся до іспиту з мови рук

Пропозиція Юрія Крака щодо «другої державної» вже відома багатьом чиновникам і «верхівці» Національної академії наук України. Ті ідею начебто схвалюють, проте поки не роблять офіційних кроків назустріч.

Якщо українська мова жестів таки отримає статус державної, каже пан професор, її вивчатимуть у школах та університетах. Відповідно, учні й студенти складатимуть іспити й заліки з мови рук. «Звичайно, у нас не всі сприймуть введення жестової мови з першого дня, — розмірковує Юрій Крак. — Наше суспільство треба дуже добре до цього підготувати».

На Заході держави витрачають на підтримку жестових мов колосальні кошти. Проте у нас, за підрахунками Юрія Крака, така новація великих витрат не потребуватиме. «Якщо підійти до справи розумно, це будуть дріб’язкові кошти, — каже професор. — Введення української мови жестів обійдеться держбюджету приблизно у 5–6 мільйонів гривень». А користь від новації буде відчутною — насамперед зменшиться прірва у спілкуванні між здоровими та глухонімими людьми.

 

ДО РЕЧІ

Міністр освіти Іван Вакарчук нещодавно підписав наказ «Про введення навчального предмету «Українська жестова мова» у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку». Відтак уже цьогоріч «Українську жестову мову» вивчатимуть у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для глухих дітей та зі зниженим слухом. Можливо, в недалекому майбутньому її опановуватимуть й учні звичайних шкіл?

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>