І ні слова про головне!

Організатори Львівського міжнародного економічного форуму, який минулими вихідними завершив свою роботу в Трускавці, запросили Президента і Прем’єр–міністра України не просто так. Від перших осіб відвідувачі, а найбільше — іноземні інвестори, які мають або готуються відкривати свій бізнес у наших краях, чекали месиджі. І вони їх почули! Та багато разів дивувалися.

Віктор Ющенко сказав, що, хоча держбюджет України не збалансований, а економіка держави затрималася на шляху реформування, інвестиційний потенціал у нас хороший, а статистика свідчить, що обсяг грошей, які надходять до країни, стрімко зростає. Звичайно, можна сперечатися про якість цих інвестицій. Наприклад, левова частка інвестицій у Львівщину — це поповнення статутних капіталів дочірніх банків, які мають материнську структуру за кордоном. Від уряду чекали ноу–хау, як з банківського сектору спрямувати кошти в реальну економіку, від підприємців — чи уряд нарешті спростить дозвільні процедури та вчасно повертатиме експортерам ПДВ. Але Юлія Тимошенко замість занурюватися в деталі, чомусь вирішила парирувати головну тезу, яку зал почув з уст Президента — разом з усією статистикою. «Ми говоримо, що інвестиційний клімат поліпшився, — збентежила вона представників ділового світу. — Але цього чомусь не зауважують інвестори». Усі подальші розповіді Прем’єрки про те, як уряд, скасовуючи регулятивні акти, спрощує життя «грошовим мішкам», вже звучали досить дивно.

Промова Прем’єра, хоча й була «вписана» у надпрагматичну секцію — засідання Клубу регіональних лідерів на тему виходу з кризи — мала два головних завдання. Перше — показати, хто тут головний, і друге — кандидат у президенти Юлія Тимошенко, м’яко кажучи, з оптимізмом чекає результатів виборів. «Ви залякували Прем’єр–міністра регламентом?!» — підходячи до мікрофона, пожартувала вона. Модератор вдав, що захоплений почуттям гумору гості. Більшість інвесторів, котрі, до того ж, зіткнулися з поганим перекладом, почали переглядатися.

Другим об’єктом, на якому Леді Ю. демонструвала свій залізний характер, став голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук. Той хотів виступити яскраво і заодно пролобіювати інтереси одного з потенційних інве­сторів, який, судячи з усього, знайшов шлях до серця чиновника. Тож у короткому спічі ставив багато запитальних знаків, адресованих Прем’єрці. Юлії Володимирівні така самодіяльність не сподобалася. Втім слухала Матчука вона мовчки, і жоден м’яз на обличчі навіть не тріпнувся. Але як тільки він сів на місце, дуже тихенько сказала: «Це приклад демократії, коли «губернатор», тобто мій прямий підлеглий, ставить Прем’єрові важкі запитання». І аби остаточно «підкорити» зал, додала: «Ну нічого, після президентських виборів ми здійснимо кадрові перестановки». «Ну взагалі, — після засідання «губернатор» під співчутливі погляди, мов найближчого друга, обіймав міністра регіонального розвитку і будівництва, вихідця із Львівщини Василя Куйбіду. — Я їй кажу серйозно, а вона сміється!». Той мовчки плескав Матчука по плечу.

Знахідку своїх спічрайтерів — фразу на кшталт «Одразу після президентських виборів я видам новий указ» — у вступному слові Юлія Тимошенко використала аж тричі. І, як виявилося, це був перебір. Коли Прем’єрка пообіцяла, що бюджет вона підпише одразу ж після 7 лютого, зал почав голосно сміятися. Втім професійні прохачі грошей, котрі на кожній зустрічі з «віпами» становлять близько третини спікерів, дуже швидко зрозуміли слабину. «Якщо ви дасте грошей на нову дорогу, то, коли станете Президентом, приїдете її відкривати», — знайшовся один із них. Та було видно, що Юлія Володимирівна вирішила не перетворювати красиву фразу на фарс.

Натомість у залі прозвучала справжня сенсація: Прем’єр м’яко натякнула, що готується... поновити роботу вільних економічних зон. «Я в шоці, — здивовано озирнувся один із журналістів. — Це ж саме вона їх закривала — у боротьбі з корупцією!». Наступна обіцянка — винищити «земельних баронів» та відновити справедливість у землекористуванні — також викликала неоднозначні репліки. Адже найближчого соратника Прем’єрки Богдана Губського давно і безуспішно звинувачують у численних махінаціях із земельними паями.

Натомість експортерів, у тому числі й інвесторів, кому держава заборгувала ПДВ та хто мріяв про допомогу від Прем’єр–міністра, чекало розчарування. «Податок на додану вартість — це не компетенція Прем’єр–міністра», — заявила вона німецькому бізнесменові, порадивши писати листи до відповідних служб. «Обіцяли, що впродовж трьох місяців повертатимуть, — скривився його колега. — Виходить же набагато більше».