Прокурор прокурору око не виклює

03.10.2009

Незважаючи на економічну кризу, «земельна тема» в Київській області й досі залишається актуальною. Люди, які мають вільні гроші, продовжують інвестувати їх у придбання земельних ділянок поблизу столиці, розуміючи, що ці активи завжди будуть мати неабияку цінність. Так само розуміють це і люди, у яких, окрім грошей, є дещо більше — зв’язки, вплив та недоторканність. Саме вони, як показує життя, мають більше шансів досягнути своєї мети і поповнити власну колекцію новими гектарами, навіть якщо ця земля вже у користуванні інших людей.

Скандальну історію, яка розвивається зараз навколо земельної ділянки на території Процівської сільської ради, в цьому ракурсі можна вважати симптоматичною. Нагадаємо,що земля ця розташована на відстані «простягнутої руки» від столиці, отже, є ласим шматком для охочих.

Ще в 2004 році між Бориспільською райдержадміністрацією та садівницьким товариством «Затока» було підписано довгостроковий договір оренди земельної ділянки площею вісім гектарів для ведення колективного садівництва. Перед тим проект відведення землі, розташованої біля каналу Канівського водосховища, був погоджений з усіма уповноваженими державними органами, в тому числі отримав позитивний висновок комплексної Державної землевпорядної експертизи, який, за законодавством, є достатнім підтвердженням законності виділення землі та підставою для укладення відповідного договору оренди.

Однак у тому ж році в орендаря стали виникати проблеми з сусідом — розташованим по інший бік каналу садівницьким товариством «Берегиня». Ця структура без відповідного дозволу провела гідронамивні роботи за рахунок території іхтіологічного заказника «Процівський», внаслідок чого траєкторія скидного каналу змістилася на територію «Затоки», зменшивши її приблизно на 0,5 га. Таке «ноу–хау», залишене безкарним, дозволяє намити, скажімо, правий берег Дніпра в межах Києва, змінивши його русло та збільшивши, наприклад, територію елітного Печерського району за рахунок спального Дарницького району. Керівництво «Затоки» факт зменшення його території, звичайно, не дуже втішив, і воно звернулось до керівників «Берегині» , які факт перенамиву підтвердили. Але компенсувати збитки вони не стали. Більше того — в подальшому постраждала сторона чомусь привернула до себе підвищену увагу місцевої прокуратури, що дозволило підозрювати «Берегиню» у намаганні привласнити земельну ділянку «Затоки» з її допомогою.

Так, у 2007 році бориспільський міжрайонний прокурор подав позов до господарського суду Київської області з вимогою визнати недійсним договір оренди 8 га землі, підписаний у 2004 році Бориспільською райдержадміністрацією та «Затокою». Суд повністю відмовив у задоволенні цього позову, але прокуратура не заспокоїлась. У березні цього року Бориспільський міжрайонний прокурор звернувся до того ж суду з поданням про перегляд прийнятого в 2007 р. рішення за нововиявленими обставинами. Ними, за твердженням позивача, стали дані зі звіту топографічного знімання ДП «Укрспецзем». Він нібито встановив, що територія «Затоки» частково накладається на охоронну зону — болото, канал та протоку. Проаналізувавши ці дані, суд встановив, що вони не є нововиявленими, оскільки повторюють доводи прокуратури, які вже досліджували при розгляді справи і отримали правову оцінку суду, та відмовив прокуратурі. Однак уже через два місяці Київський міжобласний апеляційний господарський суд виніс ухвалу про повернення справи на повторний розгляд до першої інстанції. І на цей раз господарський суд Київської області «чомусь» повністю змінив свою точку зору — вже в липні він скасував власний вердикт, прийнятий два роки тому, і виніс протилежне за змістом рішення, яким визнав недійсним договір оренди земельної ділянки, підписаний між Бориспільською райдержадміністрацією та «Затокою». Таке рішення було прийняте, незважаючи на те, що безліч фактів вказувало на упередженість даних, представлених у спірному акті, — починаючи від того, що топографічне знімання було проведене без відповідної ухвали суду та незрозуміло, на чию вимогу, і закінчуючи тим, що в ньому не брали участі представники «Затоки», яких навіть не повідомили про факт знімання їх території. До того ж ніхто не звернув увагу і на доводи орендаря про те, що «водні об’єкти», про які йдеться у звіті, з’явилися на території земельної ділянки саме в результаті гідронамивних робіт, які неправомірно провело садівницьке товариство «Берегиня».

Вирішивши добитися справедливості, садівницьке товариство подало на прийняте рішення апеляційну скаргу. Її розгляд відбудеться вже 6 листопада у Київському міжобласному апеляційному господарському суді. Але, на жаль, поки що у постраждалої сторони не так багато підстав для оптимізму. Представники «Затоки» підозрюють, що надзвичайна активність бориспільської прокуратури та підтримка, яку вона знаходить серед представників Феміди, пов’язана з впливовістю людини, яка стоїть за садівницьким товариством «Берегиня». Ним вважають депутата Верховної Ради від Блоку Юлії Тимошенко, голову парламентського Комітету з питань правової політики Сергія Міщенка, який у 2001—2002 рр. займав посаду прокурора Київської області. Як кажуть обізнані люди, саме на території земельної ділянки «Берегині» будується маєток пана Міщенка, який неодноразово заявляв про те, що всі судові спори з ним марні для опонентів, зважаючи на те, що судові справи, які перебувають у сфері його інтересів, контролює один із суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, що має честь бути кумом п. Міщенка та забезпечує «правильне», з точки зору пана Міщенка, вирішення справ. А кумівство в Україні є тіснішим за кровні узи та важливішим за будь–який закон. Географічна близкість до «Берегині» недоторканного екс–прокурора Київщини пояснює наполегливість його колишніх колег у судовій каруселі, що її розгойдали навколо земель СТ «Затоки».

Юристи переконані, що такий перегляд за неіснуючими «нововиявленими обставинами» ухвалених раніше судових рішень, які набрали законної сили, є реалізацією чергової рейдерської схеми, спрямованої на перерозподіл землі, і дозволяє тримати «в тонусі» всіх власників та користувачів землі, оскільки можливість перегляду рішення за нововиявленими обставинами, за законодавством, не обмежена в часі і може відбуватись необмежену кількість разів. Тобто достатньо «трошки підкоригувати» русло ріки, сфотографувати його з літака й на цій підставі, посилаючись на «нововиявлені обставини», звертатися до суду з заявою про перегляд раніше ухвалених рішень та скасування раніше укладених договорів.

Зважаючи на наближеність згаданого пана Міщенка до керівника політичної сили, до складу якої він входить, викликає здивування та обурення відвертий дисонанс між політичними гаслами та лозунгами цієї політичної сили, які ми бачимо та чуємо з усіх боків, та реальними діями і методами «команди професіоналів», яка обіцяє ці гасла втілити в життя на благо пересічного українця.