Перед початком нового політичного сезону (який, щоправда, у парламенті відчутно загальмував) депутати отримали листи від директора Київського зоопарку Світлани Берзіної. Отримали — за рідким винятком — майже всі. Як кажуть джерела «УМ», не написала Берзіна хіба що відкритим опонентам Черновецького. (Нагадаємо, що пані Світлана є також радником міського голови з питань охорони навколишнього середовища).

Узяти хоча б неактуальні нині таксофони. «УМ» писала, що частину їх демонтують, але йдеться не про це. Іще задовго до демонтажу, але вже під час «загальної мобілізації» (себто з початку 2000–х, коли мобільний телефон перестав бути предметом розкоші) я звернула увагу на те, що таксофони стоять — не повірите! — цілі та неушкоджені. Нові, чисті, без непристойних написів, без «генітального» живопису — просто як щойно з конвеєра. У радянські часи з телефонних будок неможливо було спокійно та без пригод подзвонити. Один автомат не працював, інший стояв із виламаною трубкою, третьому примудрялись підпалити чи викорчувати нутро, в четвертому щілину для монети заливали клеєм... Кожен, хто микався зі своєю «двушкою» у пошуках зв’язку, пам’ятає ті часи.