Жовтнево–люті жнива

Трохи більш як за два тижні почнеться висування кандидатів на пост Президента. Претенденти матимуть можливість подати документи до 9 листопада. Після того будуть змушені почекати до п’яти днів, упродовж яких Центральна виборча комісія має ухвалити рішення про реєстрацію. Остаточний перелік кандидатів стане відомий 13 листопада.

Веселі старти

Відповідний графік закладений у календарному плані підготовки та проведення виборів, який затвердила своєю постановою ЦВК. Голова Центрвиборчкому Володимир Шаповал пояснив, що цей план за змістом є калькою закону про вибори Президента (йдеться про графіки, закладені в цьому документі), і ЦВК лише продемонструвала, що готова до проведення виборів.

Календарний план буде надіслано всім органам державної влади, відповідальним за організацію та проведення виборів, повідомляє УНІАН.

Кандидати зможуть почати виборчу агітацію наступного після реєстрації дня. Вони матимуть право агітувати до півночі 15 січня.

До 27 листопада мають бути сформовані окружні комісії.

День голосування — 17 січня, із 8–ї до 20–ї години.

Результати першого туру мають бути встановлені до 27 січня. Другий тур має відбутися 7 лютого, а впродовж десяти днів ЦВК має назвати переможця. «Для нас константа є 17 лютого», — каже член ЦВК Михайло Охендовський.

Чи можливий зрив?

Інша річ, чи закінчиться вся виборча катавасія саме 17 лютого. Адже вже зараз висловлюють побоювання, що зацікавлена сторона (точніше, незацікавлена — у встановленні результатів) може зірвати вибори. Голова Центральної виборчої комісії Володимир Шаповал заявив із цього приводу, що наразі в діях кандидатів не видно таких намірів, але можливість застосування таких технологій він допускає. «Є в мене відчуття — на рівні підсвідомості, що хтось із кандидатів справді може почати виконувати якісь деструктивні дії. У тому числі в ЦВК — намагаючись, припустимо, зірвати кворум. Це досить надійний спосіб заблокувати роботу комісії», — сказав Шаповал в інтерв’ю газеті «Лєвий бєрєг».

Голова Центрвиборчкому нагадує: члени ЦВК призначалися за квотним принципом, тому може трапитися всяке. «Не хочу ображати своїх колег, але нема в мене впевненості, що всі вони втримаються перед «закликом» узяти участь у зриві кворуму», — зазначає пан Шаповал. Серед можливих технологій зриву, до яких можуть вдатися кандидати, він також назвав судові оскарження.

Щодо членів ЦВК, то треба враховувати й так звану «колізію Писаренка». Як відомо, членові ЦВК Анатолію Писаренку навесні виповнилося 65 років, тобто він уже перейшов граничний для держслужбовця вік. Перший віце–спікер парламенту Олександр Лавринович припустив, що цей чинник може мати значення при ухваленні рішень Центрвиборчкомом. «У разі, якщо не буде єдності членів комісії, то голос людини, яка вже поза межами закону перебуває, може створити проблеми», — сказав юрист–«регіонал» в інтерв’ю «5–му каналу». Водночас Лавринович вважає, що ця колізія не призведе до скасування результатів виборів.

РЕЄСТРОВЕ ПИТАННЯ

Рівень захисту державного реєстру виборців дуже слабкий. Про це в ефірі «5–му каналу» заявив народний депутат Роман Зварич. «Рівень захисту системи, яка називається «Реєстр виборців», є дуже слабким. Я не виключаю, що тут є можливість для певних маніпуляцій. Для того щоб вводити дані у реєстр, можна увійти в систему, використовуючи «флешку», на якій є пароль.. Рівень захисту, наскільки мені відомо, дуже слабкий», — каже НУНСівець.

Водночас голова ЦВК Володимир Шаповал «викриває викривальників». «Окремі політики цілеспрямовано дискредитують реєстр виборців: говорять про те, що така кількість коштів була витрачена нібито намарно, наскільки він недосконалий.. Насправді комусь просто невигідно проведення виборів на базі реєстру», — зазначив Шаповал.