Кожен, хто побував в «Артеку», вважає той час незабутнім. (Фото з сайту dance.dn.ua.)
Після сумнозвісних подій цьогорічної зими, коли відомий дитячий центр призупинив свою діяльність, аби привернути увагу чиновників до своїх проблем, в «Артека» настав новий період розвитку. «За останні шість місяців держава зробила для нас більше, ніж за всі вісімнадцять років, починаючи з 1991–го, — ділиться заступник генерального директора МДЦ «Артек» Сергій Капустін. — В «Артека» з’явився державний акт на землю, був прийнятий Закон України «Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів «Артек» і «Молода гвардія» та ці кілька постанов Кабінету Міністрів, завдяки яким наш центр почав жити повноцінно».
З державною опікою центр дитячого дозвілля набув ще й національного значення: тепер артеківські табори прийматимуть більше українських дітей, аніж гостей з–за кордону. Так, у 2008 році в «Артеку» відпочили 3,3 тисячі маленьких українців, у 2009–му (разом із майбутньою жовтневою зміною) — 18 тисяч, а в 2010–му тут відпочинуть аж 35 тисяч українських дітлахів.
«Педагогіка «Артека» тепер буде змінюватися, — каже Сергій Капустін. — Адже раніше школярів з України у нас було порівняно небагато, тому більшість програм носили міжнародний характер і були спрямовані на тих дітей, які приїжджають з–за кордону».
Наступного року в продаж надійдуть лише чотири тисячі путівок до «Артека», тобто саме стільки іноземців (а це здебільшого росіяни) матимуть можливість їх викупити. Решту ж «місць під сонцем» отримають українці: бюджетні путівки нададуть малозабезпеченим або позбавленим батьківської опіки дітям. Тому керівництво центру обіцяє більше уваги приділяти українським школярам, створивши для них низку нових освітніх та розважальних програм.
«Через те, що ми починаємо працювати по–новому, у нас виникає велика проблема з педагогами, — ділиться Сергій Капустін. — Нам не вистачить тих учителів та керівників гуртків, які працюють в «Артеку» зараз». У листопаді дитячий центр оголосить конкурс для педагогів, надавши найкращим із них можливість навчати гостей «Артека» за власними програмами.
Сьогодні у МДЦ «Артек» працюють кілька тисяч людей: 1,6 тисячі — у зимовий період і 2,1 тисячі — влітку. Всі співробітники слідкують за порядком на території «Артека», готують для малечі смачну їжу та впорядковують розкішні насадження центру. Але власне педагогічний комплекс (фахівці, які розробляють та реалізовують навчальні програми) — невеликий: вісім педагогів працюють в освітньому центрі і чотири — у методичному.
Разом із педагогічними новаціями в «Артека» з’явиться і новий логотип. Незабаром знамениту «артеківську ромашку» замінять зрозумілішим символом: горою Аю–Даг (Ведмідь–горою) з чітким обрисом ведмедика. «Наші дослідження показали, що абсолютна більшість дітей, які колись бували у нас, при слові «Артек» у першу чергу згадують саме Аю–Даг», — пояснює заступник гендиректора МДЦ Сергій Капустін.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
