У Молдові — лінгвістичний бум: діти починають вивчати іноземні мови не в школі, а в дитячому садочку. При дошкільних закладах освіти існують спеціальні факультативи, відвідувати які може будь–який малюк. Вчителі вважають навчання трирічної малечі вдячною справою, адже, вивчивши основи нерідної мови в ранньому віці, діти легше засвоять матеріал у майбутньому.
Звісно, додаткове навчання коштує грошей, проте батьки знають: інвестувавши в освіту, вони отримають непогані відсотки у вигляді забезпеченого майбутнього своїх нащадків. «Мовні курси відвідують більше половини дітей кожного дитсадка, — розповідає генеральний директор Головного управління освіти міста Кишинів Тетяна Нагнибіда–Твердохліб, з якою вдалося поспілкуватися на Форумі «Артеківські діалоги». — Ми пропонуємо також факультативи з хореографії та театрального мистецтва, але їх обирає значно менша кількість дітей».
За словами пані Тетяни, політика запровадження мовних курсів з’явилася не «згори». «Батьки самі вимагають мовних занять, тому кожен керівник дитячого садочка, аби надати своєму закладу солідного статусу, вводить такі факультативи», — пояснює вона.
Іноземні мови модно вивчати і в дитсадках, і в школах Молдови. У тамтешніх освітніх закладах нещодавно закінчився експеримент «Інтелект», у рамках якого учням давали програми з різних предметів трьома мовами. «Результати більш, ніж успішні! — не приховує захоплення голова Асоціації педагогів Молдови Микола Федорець. — Якщо починати навчання з трьох років, а не з одинадцяти, як пропонувала нам радянська система освіти, то в початкових класах, наприклад, російськомовні діти вже розмовляють і румунською, й англійською».
За словами Миколи Федорця, надзвичайно продуктивним виявилося навчання на уроках... фізкультури, тобто коли учитель весь урок веде, скажімо, англійською. «Стабілізація фізичних ресурсів організму забезпечує приплив інтелектуальних сил, — пояснює він. — І тому діти швидше запам’ятовують іншомовні слова».
Навчально–лінгвістичні реформи почалися у Молдові більше десяти років тому, і зараз освітяни підсумовують результати новацій. Діти настільки захоплюються вивченням іноземних мов, що у звичайних школах їм стає тісно: спеціалізовані подавай! Тому нині у наших південно–західних сусідів існує багато освітніх закладів з поглибленим вивченням англійської, французької, німецької, української, болгарської та польської мов.
Ще один позитивний результат молдовських реформ — зростання престижності роботи вчителя. «Педагогічна професія не завжди користувалася популярністю через невисоку зарплату, умови праці та інші чинники, — констатує Тетяна Нагнибіда–Твердохліб. — А тепер професія вчителя притягує молодих людей, як магніт!»
ДОВІДКА «УМ»
Зміни в освітній системі Молдови («Реформа курикулума») розпочалися ще в 1994 році. Відтоді середня освіта включає дев’ять років навчання у школі. 10–й, 11–й та 12–й класи називаються ліцейними, і по їх закінченні учні отримують ступінь бакалавра. Далі — все за Болонською системою: магістратура та докторантура.