Слобожанський бунт
Жіночий турнір завершувався у п’ятницю ввечері змаганнями у двох «найважчих» категоріях. «Синьо–жовтих» тут представляли дві титуловані сумчанки — чемпіонка світу 2002 року Катерина Бурмістрова (до 67 кг) й срібна призерка ЧС–2005 Світлана Саєнко (до 72 кг). До поїздки в Данію ці дівчата готувалися окремо від партнерок по команді, оскільки погляди їхнього наставника Юрія Голуба й керманича збірної Володимира Євонова на тренувальний процес не збігалися. Утім «свобода», надана «бунтівницям», не допомогла багаторазовим призеркам європейських першостей здобути відзнаки світового форуму.
Бурмістрова спочатку «розібралася» з венесуелкою Сабалою й білорускою Циркевич, але у чвертьфіналі поступилася чинній чемпіонці світу — канадці Дугреньє. У втішній сітці Катерину відділяли від «бронзи» дві перемоги, але вона поступилася вже в першій сутичці монголці Одончімег (1:3, 1:0, 0:1).
Дещо успішніше виступила Саєнко. Подолавши борчинь з Індії, Киргизії й Камеруну, Світлана дійшла до півфіналу, де в напруженому матчі програла один бал майбутній тріумфаторці — китаянці Квінь. У сутичці за бронзову медаль сумчанка в двох періодах поступилася триразовій чемпіонці світу болгарці Златевій.
У підсумку з трьома бронзовими нагородами наша жіноча команда посіла у своєму заліку четверте місце слідом за збірними Азербайджану, Японії й Канади.
Із маленькими подвигами й великим провалом
Почин для наших «греко–римлян» у п’ятницю в найлегшій вазі до 55 кг поклав В’югар Рагімов. У стартовому поєдинку українцю з азербайджанським корінням протистояв уродженець Донеччини — литовець Аудіцкас. Більш досвідчений запоріжець Рагімов легко здолав молодого Антона, а потім і казаха Кутайбердженова. Та в 1/4 фіналу шлях В’югара припинив данський борець Хакан Ніблом, котрий згодом приніс господарям єдину медаль на турнірі — бронзову.
Виступ Рагімова визначив шлях і для наступних наших борців–«класиків». У суботу троє українців начебто й не розчарували, але вище голови не стрибнули. Запоріжця Болат Абдулаєв (до 84 кг) та луганчанин Сергій Єрошкін (до 96 кг) програли міцним середнякам в 1/8 фіналу, але здобули по перемозі в «бронзовій» сітці. Але потім Абдулаєв поступився чемпіону Європи–2002, грузину Хасаї, а Єрошкін — олімпійському чемпіону Хуштову з Росії. Нашим спортсменам показали, що треба вміти не лише оборонятися, а хоча б час від часу проводити й активні прийоми.
Дебютант же змагань подібного рівня, 25–річний Руслан Ісрафілов (до 60 кг), спочатку створив сенсацію, вибивши з турніру минулорічного чемпіона Європи фіна Ала–Хуїкку. Та в тій же 1/8 фіналу киянин поступився норвежцеві Берге — 2:2, 2:3, 0:2.
Більшого очікували в неділю від наших досвідчених бійців, проте всі вони несподівано програли в першому ж колі. Бронзовий призер Олімпіади–2008 Армен Варданян (до 74 кг) сенсаційно «влетів» у двох періодах фіну Валімакі. Так само Сурен Геворкян (до 66 кг) поступився іранцеві Б’ябангарду, а Олександр Чернецький (до 120 кг) — росіянину Анунчину.
Таким чином рік роботи нового–старого тренера збірної Олександра Котового великих успіхів Україні не приніс. У командному заліку ми розташувалися на 19–й позиції, а трійку призерів склали Туреччина, Іран, Азербайджан.