Як вода на сонці...
За право бути «використаним» у колонтитулі пан Яструбинський змагався з Сергієм Міхалковим. У підсумку науковий фантаст із КМДА переміг популярного радянського поета. Яструбинський змалював такий нереально–прекрасний Київ, що в авторки статті просто слинка покотилася. Виявляється, у нас найнижча платня за комірне і найвищий дохід на душу населення. А ще течуть молочні ріки вздовж хлібобулочних берегів, а в кранах та батареях — цілодобово тепло та гаряча вода. А те, що сталося минулої зими (коли городяни у сильні морози сиділи без обігріву), відбувалося, мабуть, десь на Марсі.
Але йдеться зараз про інше. «УМ» уже писала, що ціна на гаряче водопостачання може зрости вдвічі (і це лише тому, що подачу води і її підігрів можуть «потрактувати» як дві окремі послуги). У ігрищах, які затівають «Київенерго» та «Київводоканал», і намагалась розібратись «Україна молода», використовуючи свої джерела інформації. Ось тут нам і стала б у нагоді стара дитяча класика: «А у нас в квартире газ. А у вас? А у нас водопровод. Вот!». Адже головна проблема в тому, що у київського майна — сім няньок, а газ із водою знаходиться в різних руках. До того ж у руках монополістів. Словом, для київського обивателя ситуація патова. Хочеш чи ні, а за новими правилами грати доведеться.