Кабінет Міністрів вигадав таку форму роботи з регіонами, як укладення угод про регіональний розвиток останніх. Луганська обласна держадміністрація в рамках цього проекту запросила суму вкладень у розмірі 16 млрд. грн. (це до 2015 року), а скнаристий Кабмін готовий розщедритися на 11 мільярдів. Хоча, скоріш за все, область і цих грошей не побачить, її начальство, тим не менш, уже будує маніловські проекти. Наприклад, як повідомив на недавньому брифінгу начальник Головного управління економіки ОДА Ігор Агібалов, у проекті майбутньої Угоди передбачено створення в обласному центрі Театру опери та балету на базі обласного Палацу культури.
За словами Агібалова, «створення такого театру передбачено одним із пріоритетних напрямів угоди — розвиток людського потенціалу, покращення демографічного й культурного простору». Цього року обласне комунальне підприємство «Луганський обласний палац культури» має бути реконструйоване до параметрів сучасного оперного театру.
Найцікавіше те, що в будівлі саме цього ПК оперний театр уже існував. Мало того, в ньому до Другої світової співав великий Паторжинський (а в 1997–му тут пройшов перший і останній фестиваль оперного мистецтва ім. Івана Паторжинського). У повоєнні роки луганську оперу не стали відновлювати. Будівлю передали залізничникам, а кілька років тому ПК забрала в комунальну власність обласна рада. До речі, рівно рік тому голова ради Валерій Голенко уже «озвучував» плани розпочати реконструкцію екс–театру у 2009–му, але досі жодних ознак присутності будівельників у театрі або десь поруч виявлено не було.
У Луганську достатньо творчих сил, аби створити дуже непогану оперну трупу. Зусиллями австрійського диригента Курта Шміда, який свого часу багато років пропрацював у Віденській опері, в місцевому Інституті культури підготовлено оперних співаків міжнародного класу. Причому вони перевірені сценами Австрії, Італії, Японії. Та чи вистачить цього для повноцінного функціонування майбутнього театру (навіть якщо кабмінівських грошей на реконструкцію ПК вистачить) — сказати важко.
Тим більше, що в рамках «покращення демографічного та культурного простору» луганська сторона збирається реконструювати ще низку шкіл, збудувати пару–трійку культурно–спортивних комплексів і реконструювати обласний стадіон «Авангард», де грає «Зоря». Останнє трохи дивує, оскільки п’ять років тому тодішня обласна влада вже звітувала про реконструкцію стадіону.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
