Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Кабінет Міністрів вигадав таку форму роботи з регіонами, як укладення угод про регіональний розвиток останніх. Луганська обласна держадміністрація в рамках цього проекту запросила суму вкладень у розмірі 16 млрд. грн. (це до 2015 року), а скнаристий Кабмін готовий розщедритися на 11 мільярдів. Хоча, скоріш за все, область і цих грошей не побачить, її начальство, тим не менш, уже будує маніловські проекти. Наприклад, як повідомив на недавньому брифінгу начальник Головного управління економіки ОДА Ігор Агібалов, у проекті майбутньої Угоди передбачено створення в обласному центрі Театру опери та балету на базі обласного Палацу культури.
За словами Агібалова, «створення такого театру передбачено одним із пріоритетних напрямів угоди — розвиток людського потенціалу, покращення демографічного й культурного простору». Цього року обласне комунальне підприємство «Луганський обласний палац культури» має бути реконструйоване до параметрів сучасного оперного театру.
Найцікавіше те, що в будівлі саме цього ПК оперний театр уже існував. Мало того, в ньому до Другої світової співав великий Паторжинський (а в 1997–му тут пройшов перший і останній фестиваль оперного мистецтва ім. Івана Паторжинського). У повоєнні роки луганську оперу не стали відновлювати. Будівлю передали залізничникам, а кілька років тому ПК забрала в комунальну власність обласна рада. До речі, рівно рік тому голова ради Валерій Голенко уже «озвучував» плани розпочати реконструкцію екс–театру у 2009–му, але досі жодних ознак присутності будівельників у театрі або десь поруч виявлено не було.
У Луганську достатньо творчих сил, аби створити дуже непогану оперну трупу. Зусиллями австрійського диригента Курта Шміда, який свого часу багато років пропрацював у Віденській опері, в місцевому Інституті культури підготовлено оперних співаків міжнародного класу. Причому вони перевірені сценами Австрії, Італії, Японії. Та чи вистачить цього для повноцінного функціонування майбутнього театру (навіть якщо кабмінівських грошей на реконструкцію ПК вистачить) — сказати важко.
Тим більше, що в рамках «покращення демографічного та культурного простору» луганська сторона збирається реконструювати ще низку шкіл, збудувати пару–трійку культурно–спортивних комплексів і реконструювати обласний стадіон «Авангард», де грає «Зоря». Останнє трохи дивує, оскільки п’ять років тому тодішня обласна влада вже звітувала про реконструкцію стадіону.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>